Збірна України з футзалу у відборі на чемпіонат світу-2020 зайняла останнє місце у групі з Сербією, Іспанією та Францією і припинила боротьбу за потрапляння на Мунліаль.
Про причини невдачі, кадровий резерв національної команди та найближчі завдання розповів Валерій Легчанов (на фото зліва), помічник головного тренера національної збірної України з футзалу та головний тренер львівської «Енергії».
У чому Ви вбачаєте головну причину невдалої гри та результату у відборі на чемпіонату світу?
Результат справді незадовільний. Хоча якістю гри тренерський штаб загалом задоволений. Вважаю, що квартет у нас, за винятком Іспанії, був рівним. Трохи підвела реалізація. Та гра забудеться, а результат залишиться. Відношення та самовіддача була на рівні. Десь не вистачило психологічної стійкості, як у матчі з Сербією, десь – реалізації. І в сухому залишку маємо результат, який не задовольняє нас. Отримали, нехай і гіркий, але досвід. А гра з Іспанією повинна стати для гравців певною межею, після якого вони зрозуміють, що можна грати будь з ким. Готуватимемося до відбіркового циклу на Чемпіонат Європи.
Є гравці, від яких очікували більшого?
Перемоги є перемогами команди. Точно так і з поразками. Тому конкретних прізвищ я називати не буду. При розборах ігор ми вказували гравцям на їх помилки, тож, думаю, вони самі розуміють, хто зіграв нижче своїх можливостей. Всім необхідно працювати над тим, аби вміти по ходу матчу додавати, напрацьовувати внутрішній резерв, який в потрібний момент варто віддати на майданчику за результат.
Чи могли українці виступити краще?
Нарікати на щось опісля вже не варто. Скажу, можливо, достатньо сміливо, але вважаю, що Україні було під силу вийти з першого місця. Потенціал збірної цього скликання був високий і нам не вдалося його реалізувати на всі сто. Було помітно, що ментально наші хлопці були не готовими до матчів проти інших збірних та здобуття результату, хоча рівень їх майстерності дозволяв це зробити. Зараз рівень всіх збірних вирівнюється і є приклад тих же фінів, які доводять: можна не лише відбиватися, а й вибудовувати хорошу гру, яка приноситиме результат.
Чи будуть зміни у складі після цієї невдачі у відборі?
Варто сказати, що ми, у порівнянні з європейською першістю у Словенії, вже оновилися приблизно на 50%. Цей склад вже вдалося награти, збірники «притерлися» один до одного. Малишко, Єрьомін, Корсун – прізвища, які з’явилися за останній рік-два. І вони є найкращими ілюстраціями того факту, що за належної гри на тебе обов’язково зверне увагу тренерський штаб збірної. Ми завжди раді, коли нас приємно хтось дивує. Нехай краще болить голова від вибору між кандидатами, ніж від пошуку тих самих кандидатів. Сподіваємося, що нові імена не за горами. Але і цей склад ще не показав свого максимуму.
Які чемпіонати потрапляють у поле зору тренерського штабу національної збірної?
Переглядаємо тих, хто виступав за збірну раніше, дивимося топові матчі нашого чемпіонату та, безумовно, слідкуємо за матчами в інших країнах, де є гравці з українським паспортом. Звертаємо увагу на місце команди в турнірній таблиці, силу самого чемпіонату, роль гравця та його вклад в командні дії. Зараз, у порівнянні з нульовими слідкувати стало набагато легше, завдяки численним трансляціям. Спаринги, які організовує нам Асоціація, дозволяють переглядати багато гравців.
Наскільки нашій збірній пощастило з жеребкуванням, яке звело в одній групі Сербію, Францію, Україну та Іспанію?
Думаю, важливіше говорити про систему проведення відбору, яка повинна змінитися. Набагато краще для популяризації футзалу було б проводити цей етап з роз’їздами, аби кожна збірна могла провести три матчі в домашніх стінах. Адже, якщо на матчах Сербія-Україна, Сербія-Іспанія та Сербія-Франція був повний зал вболівальників, то на інших іграх такого ажіотажу вже не було. А це й не дивно, адже ми грали саме у Сербії.
Які завдання стоять перед збірною напередодні відбору на Чемпіонат Європи?
Завдання завжди одне й те саме – перемагати в кожному матчі й показувати гру, яка буде радувати наших вболівальників. В першу чергу необхідно потрапити у фінальну частину чемпіонату Європи. Крок за кроком йти до своєї мети, якою цілком можуть стати і медалі континентальної першості. Та не забігатимемо наперед: якісно і цілісно проаналізуємо зіграні матчі та готуватимемося до наступних.
Тарас Жеребецький, Гал-інфо
