Співробітники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» продовжують аналізувати інформацію про осіб, яких радянська влада вважала зрадниками батьківщини, агентами іноземної розвідки, карателями, злочинцями та яких вона розшукувала.
Про те, як з СРСР утікали партійці та члени КПРС, у коментарі Гал-інфо розповіла молодша наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Олександра Чура.
«Нас цікавлять різні нетипові справи. Наприклад, члени партії, які мали високі посади і намагалися втекти з СРСР. Із документів видно, що спроби їхні були успішними», - зазначила дослідниця.
У якості прикладу вона навела справу про втечу українця Валентина Борта (1922 р.н.).
«У матеріалах сказано, що він був членом партії. Уродженець Полтавської області, але проживав у Краматорську Донецької області. У справі вказано, що він колишній член партії. Можливо саме після інциденту його виключили з КПРС. Валентин Борт у 1948 році служив у авіачастині на Далекому Сході в м. Старий Крим», - розповіла дослідниця.
Склад злочину (переклад з російської): 13 вересня 1949 року під час учбового польоту на навчальному літаку, самовільно поїхав у Туреччину, де виступив із антирадянською заявою.
«Ймовірно, антирадянська заява полягала у тому, що він не хоче бути громадянином СРСР. Тут сказано, що він у 1950 році перебував у таборі для біженців, а потім поїхав в Анкару. Заочно йому винесли вирок - розстріл. Це дуже показовий приклад, коли член партії покинув країну і, будучи інструктором з польотів, утік, прихопивши з собою літак», - зазначила Олександра Чура.
Ще одна справа стосується українця Василя Заварицького (1924 р.н.), родом із Канева Черкаської області.
«Тут також сказано, що він колишній член КПРС. Мав вищу освіту. У 1949 році закінчив Тихоокеанське вище військово-морське училище. Працював другим помічником капітана корабля в Хабаровському краї. У Владивостоці мав дружину та сина», - розповіла дослідниця.
Склад злочину (переклад з російської): Перебуваючи на борту корабля в якості командуючого за обміном досвіду відлову скумбрії, 10 жовтня 1971 року в районі курильських островів викинувся в море, де був підібраний японським судном і привезений у Токіо. Він звернувся до американського посольства з проханням надати політичний притулок. Був відправлений у США. У 1972 році виступав у Нью-Йорку із письмовою заявою антирадянського характеру і дав кілька інтерв’ю, в яких критикував радянську владу і КПРС.
За словами Олександри Чури, прокурор Приморського краю заочно видав санкцію на його арешт.
«Людина практично спланувала свою втечу. Незважаючи на ризики, він був готовий до цього. Насправді йому дуже пощастило, що він натрапив на японців. Людина мала бути дуже витривалою і добре плавати, аби це реалізувати. Такі випадки для США були вдалим шансом показати, що пропаганда СРСР є неправдивою. А конкретна людина – це живий доказ, який може спростувати усі міфи», - підсумувала дослідниця.
Цікавою також є справа росіянина з м. Великі Луки Псковської області Арсенія Завадського (1918 р.н.), який також був членом КПРС і мешкав у Ризі.
Склад злочину (переклад з російської): Перебуваючи в туристичній поїздці у Німецькій Демократичній Республіці, 20 липня 1957 року втік у Західний Берлін, де звернувся із проханням про надання політичного притулку. Згідно з даними станом на 1978 рік проживав у Кельні.
Його також заочно засудили на 25 років виправних трудових таборів.
Нагадаємо, що в Архіві Управління СБ України у Львівській області знайшли та передали на вивчення науковцям, співробітникам Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» списки тих, хто втік за межі СРСР і кого переслідувала радянська влада. Майже десяток томів із грифом «Совершенно секретно» та «Секретно» зараз досліджують історики-науковці.
