Минулоріч Зеновій Курса став президентом федерації баскетболу Львівщини. Під час звітно-виборчої конференції за нього проголосували майже усі присутні делегати.
Кандидатуру Зеновія Івановича, до слова, висунув колишній очільник ФБЛ Ігор Савицький, який обіймав звітну посаду протягом п’яти років. Про свій перший рік у кріслі президента федерації баскетболу Львівщини, про те, чого вдалося досягти на даному етапі, проблеми та плани на майбутнє Зеновій Курса розповів в інтерв’ю Гал-інфо.
Зеновію Івановичу, минув рік з моменту Вашого призначення на посаду президента ФБЛ. Чи вдалося Вам втілити в реальність те, що задумували?
За цей рік в нашому баскетбольному господарстві було зроблено чимало роботи. Приємно те, що вдалося, як мінімум, зрушити більшість речей з мертвої точки. Сповна запрацювали наші комітети з дитячого-юнацького, жіночого та ветеранського баскетболу. Останнім часом також активізувалась робота в напрямку створення змагань для людей з обмеженими можливостями. Люди, які, на жаль, прикуті до візків, відтепер також мають можливість займатись баскетболом.
Скільки у Львові зараз функціонує дорослих ліг?
У нас є аматорська ліга Львова, за яку відповідає Михайло Курса. Цьогоріч у цьому дивізіону беруть участь 8 команд. Окрім того, є також Бізнес-ліга, де цього сезону уже беруть участь 11 команд (минулого року було 9 команд) і якою опікується Андрій Калічак. Популяризуємо також студентський баскетбол, за який відповідає Ярослав Зубрицький. Під нашою егідою відбуваються обласні змагання серед вищих навчальних закладів. Досить популярним зараз у нас став також такий олімпійський вид баскетболу 3х3.
А як наразі виглядає стан справ з дитячо-юнацьким баскетболом?
Для дітей проводимо досить широкий спектр змагань. Запрацювала шкільна баскетбольна ліга, де грають команди двох вікових категорій: 2003-2004 років народження – 9 команд і 2005-2006 років народження – 8 команд. Окрему подяку хочеться висловити Степану Матулі, який узяв на себе великий об’єм роботи. Шкільна ліга у нас відкрита, адже беруть участь у змаганнях також команди з Трускавця, Дрогобича тощо. Турнір проводиться в два кола, за схемою «осінь-весна». Також у нас є чемпіонати області, де у шести вікових категоріях грають і хлопчики, і дівчатка. За минулий рік наші дитячо-юнацькі колективи взяли участь у 12-ти міжнародних турнірах. Були виїзди до Словаччини, Угорщини, Польщі. Відбувались і у Львові міжнародні змагання. Вершина для дитячо-юнацьких команд України – участь у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. Минулого сезону у нас дві команди брали участь в тій лізі, а з цього сезону вже 5 команд представляли Львівщину, три з яких – юнацькі, а також дві дівочі. До слова, минулий рік став прем’єрним для наших дівочих команд у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. Щодо дитячого баскетболу загалом, то в Україні задніх точно не пасемо.
З якими проблемами найбільше стикалися у становленні дитячо-юнацького баскетболу цьогоріч?
Проблеми, на жаль, залишились сталими. Найголовніше питання – відсутність кадрового потенціалу. Немає достатньої кількості кваліфікованих фахівців, які б розвивали дитячо-юнацький баскетбол в області. Пошуком кваліфікованих спеціалістів будемо займатись у поті чола. І, звісно ж, нічого нового не скажу, якщо зазначу, що проблема з фінансами постає чи не найбільш гостро. Немає фінансування, відповідно, – немає результату. Наведу приклад: нещодавно не поїхали з командою юнаків 2002 року народження до Кривого Рогу на матч Всеукраїнської юнацької баскетбольної ліги, бо коштів бракувало. Отак і живемо або радше виживаємо.
Чому у Львові немає команди рівня Суперліги?
Причини ті ж таки, що заважають розвиватись дитячо-юнацькому баскетболу. На жаль, ніяк не можемо знайти гідного спонсора. У такому місті як Львів, безперечно, має бути команда Суперліги. Тут усе просто: будуть гроші – буде команда. Так всюди. Добре, що хоч маємо три команди майстрів. У Вищій лізі України виступає «Львівська Політехніка», а в Першій лізі також беруть участь львівські команди «Віта-Агро» та «Львів-УАД». Втім, з таким бюджетом, який зараз є в цих команд, в Суперлізі, на жаль, їм робити нічого.
А що скажете про жіночий баскетбол?
Разом з жіночими командами беремо участь в різноманітних універсіадах, змаганнях 3х3. Відрадно, що тримаються «на плаву» та стабільно виступають наші команди «ЛДУФК-СКІФ» та «Львівська Політехніка» у Вищій лізі України серед жінок. До Суперліги нашим жіночим колективам наразі далеко, оскільки суттєво відрізняється і рівень самих гравців, і бюджет команди на сезон.
Чи розвивається ветеранський баскетбол на Львівщині?
Ще на початку інтерв’ю забув зазначити, що в нас досить активно почав працювати комітет саме з ветеранського баскетболу. Зокрема, на щастя, додає приємної роботи наша команда «65+» (Сміється). Вони їздили на змагання в Італію, Словаччину, а незабаром вирушатимуть до Вільнюса, де 16-18 лютого відбудеться ветеранський турнір присвячений литовському баскетболу. У планах також створити команду «45+» та «55+». Дуже приємно, що наші ветерани надають хороший приклад молодшим поколінням, наочно демонструючи здоровий спосіб життя.
Минулого року Ви зазначали, що у ФБЛ досить актуальна проблема з баскетбольними арбітрами. Чи вдалося усунути цей недолік?
У цьому напрямку активна робота додалася. Є у нас вже суддівський комітет. Минулого сезону мали лише одного ліцензованого рефері, а зараз ліцензії отримали ще троє суддів, які вже мають право обслуговувати всеукраїнські змагання. Окрім Богдана Капеляна, відтепер Львівщину представлятимуть Володимир Яцковський, Вадим Палюх та Денис Головко.
Які плани у Вас в якості президента федерації баскетболу Львівщини на 2018-ий рік?
Плануємо здійснити чимало спортивних заходів. Якщо брати до уваги лише дитячо-юнацький баскетбол, то тут плануються аж 80 подій. В це число входять і місцеві змагання, і обласні, і всеукраїнські, і міжнародні. На початок травня також запланований турнір серед ветеранів у віковій категорії 65 років і старші. Він буде присвячений пам’яті усім видатним баскетболістам Львівщини. Цього року з організацією звітного турніру допомагає мерія. До речі, на ці змагання будуть запрошені команди з Прибалтики, Польщі та України. Такий захід вартий уваги громадськості, бо таким чином вшановуємо пам’ять баскетболістів, які колись гучно прославляли наше місто.
Загалом, планів та задумів дуже багато, очі до роботи у моєї команди горять, було б тільки для кого цю роботу виконувати. Окрім того, хотілося б побачити більше бажання з боку спонсорів, інвесторів, адже без їхньої допомоги, чудово розуміємо, всі ідеї залишаться тільки мріями.
Володимир Дидик, Богдан Пастернак, Гал-інфо
