Зеновій Курса став новим президентом федерації баскетболу Львівщини. За нього під час звітно-виборчої конференції проголосували майже усі присутні делегати. Кандидатуру Зеновія Курси висунув колишній президент ФБЛ Ігор Савицький.
Останній очолював федерацію з 2011 року і вирішив скласти свої повноваження, подякувавши усім присутнім за продуктивну роботу протягом останніх п’яти років. Зеновій Курса був єдиним кандидатом на посаду президента федерації баскетболу Львівщини. Про основні проблеми розвитку баскетболу на Львівщині Зеновій Курса розповів в інтерв’ю Гал-інфо.
Зеновію Івановичу, чи стало для Вас несподіванкою обрання на посаду президента федерації баскетболу Львівщини?
Так. Ніколи не думав, що колись буду президентом федерації. У розмові зі мною колишній президент Ігор Савицький сказав, що через роботу у футбольній школі «Карпат» у нього немає достатньо часу для розвитку баскетболу на Львівщині. За часів його керівництва усю «чорнову» роботу виконував я, тому, з іншої сторонни, очолити федерацію було лише формальністю. Якщо відверто, то не боюся роботи, оскільки баскетбольна громадськість міста чудово знає скільки я проводжу на рік дитячо-юнацьких турнірів у Львові. Було дуже приємно, що до моя кандидатури отримала майже стовідосткову довіра. Якщо відверто, то був здивований чому не було інших кандидатів на цю посаду.
Ігор Савицький став почесним президентом Федерації. Якої допомоги очікуєте від нього?
Ігор Савицький – член виконкому федерації баскетболу України. Він однозначно нам допомогатиме. Він ніколи не цурався бігати до керівників міста та області і просити допомоги на проведення різних заходів. У мене немає сумнівів у тому, що, будучи уже почесним президентом Федерації, Ігор Савицький нам всіляко допомогатиме. Виконком Федерації ми вирішили омолодити. За студентський баскетбол відповідатиме Ярослав Зубрицький, за жіночий – Віктор Корягін та Ірина Клєніна. Назар Куриш та Михайло Курса відповідатимуть за проведення аматорських ліг у Львові. Омолодження складу виконкому було неминучим. Також у наших планах – створення сайту Федерації.
Які зараз, на Вашу думку, найактуальніші проблеми в баскетболі на Львівщині?
Щоб був баскетбол, потрібно усе розпочинати з нуля, а саме - з дітей. Я й надалі залишуся у цьому напрямку роботи. Втім, тут усе залежить від економіки. В обласній ДЮСШ у Львові працює лише три тренери. Для прикладу, в Рівненській ДЮСШ дитячо-юнацьким баскетболом займається 18 тренерів. Наші перспективні студенти не хочуть працювати тренерами, оскільки на 3-4 курсі вони працюють барменами, охоронцями – будь-де, тільки не тренерами. На жаль, ситуація така, що на цих роботах він отримує в кілька разів більшу зарплату, аніж би отримував у нас. Ще раніше з баскетбольним клубом «Політехніка-Галичина» ми зацікавлювали вчителів фізкультури, платили їм певні надбавки щоб вони працювали з групами дітей. Зараз немає таких можливостей, оскільки уже немає такого клубу.
З Ваших слів зрозуміло, що проблема з тренерами є актуальною.
Це проблема, і не тільки у Львові, а й в області загалом. Наша держава не думає про розвиток дитячо-юнацького спорту. У дитячо-юнацький баскетбол потрібно залучати спонсорські кошти, а також шукати можливості доплачувати тренерам. Станом на сьогодні в обласній ДЮСШ є 12 груп хлопчиків, у яких займається по 12-15 чоловік. На жаль, у Львові більше немає спортивних шкіл, які культивують баскетбол. Є також кілька приватних клубів у львівських школах. Разом з ними ми співпрацюємо та проводимо різні змагання. Погано також те, що в ЛУФК не має відділення баскетболу. Окрім того, на увесь Львів немає жодного спецкласу у школі, де б культивували баскетбол. Втім, тут є чимало нюансів, оскільки разом зі спецкласом повинна бути спеціалізована школа.
На якому рівні зараз студентський баскетбол у Львові?
Раніше кілька років поспіль студентська команда НУ «Львівська Політехніка» успішно грала у чемпіонаті України. Тоді були кращі баскетбольні часи у місті: основна команда «Політехніки-Галичини» та дублюючий склад команди. Тоді «Політехніка-Галичина» була брендом, дублюючий склад команди формували гравці з різних куточків України, чимало з них були студентами НУ «Львівська Політехніка». Зараз ситуація уже трішки не та. Окрім «Львівської Політехніки», баскетбол розвивають в ЛНУ імені Івана Франка. З чоловічою та жіночою командою працює Степан Матула. Чимало студентів «Львівської Політехніки» зараз грають у чемпіонаті Львова. Переважно це ті гравці, які мають менше ігрової практики у вищій лізі чемпіонату України.
Скільки команд бере участь у чемпіонаті Львова?
Десять. Наш відомий у минулому баскетболіст Ярослав Зубрицький сказав, що рівень чемпіонату міста є хорошим. Чимало гравців він якраз відібрав до вищої ліги з чемпіонату Львова. Більшість матчів команди у чемпіонаті міста проводять на базі обласної ДЮСШ у Стрийському парку.
Які, на Вашу думку, перспективи команди «Львівської Політехніки», яка грає у вищій лізі чемпіонату України? Чи реально Львову повернути команду в Суперлігу?
Для Суперліги команді однозначно потрібне підсилення. Для цього необхідні кошти. Тут усе просто: будуть гроші – буде команда. Так всюди. З таким бюджетом, який зараз є в команди, в Суперлізі нам робити нічого.
Чи здатна команда виграти вищу лігу України?
Важко дати однозначну відповідь, оскільки вища ліга чемпіонату України поділена на дві зони. У групі, де грає наша команда, є кілька достойних суперників. Незважаючи на це, шанси виграти вищу лігу у «Львівської Політехніки» є.
Як розвивається у Львові жіночий баскетбол?
У нас є дві команди вищої ліги – ЛДУФК-СКІФ та «Політехніка». До Суперліги нам наразі далеко, оскільки суттєво відрізняється і рівень самих гравців, і бюджет команди на сезон. Кістяк наших команд переважно складають студенти місцевих вузів, які не отримують зарплат. Лише преміальні в окремих випадках.
На якому рівні перебуває ветеранський баскетбол?
У нас є сильна команда 60 +. Наші ветерани регулярно потрапляють в призери на різних турнірах, в тому числі і міжнародних. Ця команда тренується один раз в тиждень в палаці спорту «Галичина». Серед наших ветеранів є кілька відомих у минулому професійних баскетболістів. Мова йде про Віталія Детюка, Олександра Михайловського та інших. Вони грали на професійному рівні у чемпіонаті Радянського Союзі. Інші команди ветеранів тренуються також регулярно, але не їздять на чемпіонати України.
Чи сподіваєтесь у своїй роботі на підтримку міста та області? Чи є люди, які готові вкладати у баскетбол свої кошти?
На даний момент усе на стадії перемовин. Твердих обіцянок ми, на жаль, не маємо. Усі кажуть: прийдіть, подумаємо, поможемо. Під кожен турнір доводиться шукати кошти різними методами, а це, погодьтеся, непросто.
Скільки турнірів провела федерація баскетболу Львівщини у 2016 році?
Якщо рахувати тільки дитячо-юнацькі, то їх було 90. Цього року планку знижувати не будемо. Більшість турнірів граємо в обласній ДЮСШ. Минулого року деякі турніри вдавалося проводити в палаці спорту «Галичина», однак там грати дорого. Оренда залу на одну годину коштує 900 гривень. Проблема з залами є актуальною. Загалом, окрім дитячо-юнацьких турнірів, цього року проведемо у Львові і дорослі та студентські турніри. Мова йде про «Кубок Політехніки», студентські ігри та інші.
Чи актуальна проблема з баскетбольними арбітрами?
З ними біда. Хлопці віком 17-20 років не хочуть вчитися. На жаль, не бачать у цьому перспектив, а особливо фінансових. Для прикладу, наш єдиний ліцензований арбітр Богдан Капелян готовий їх навчати, але бажаючих мало. Якщо людина не хоче, ти її не заставиш. Буду пробувати знаходити спільну мову зі своїми вихованцями. Тут ситуацію потрібно виправляти.
Чи очікуєте на якусь допомогу від Федерації баскетболу України?
Наразі конкретних розмов не було, оскільки пройшло не так багато часу, відколи я став президентом федерації баскетболу Львівщини. Це питання більше до нашого почесного президента Ігоря Савицького, оскільки він частіше спілкується з керівниками ФБУ. Раніше Федерація баскетболу України допомагала нам з м’ячами, а як буде у 2017- ому, сказати непросто.
Богдан Пастернак, Гал-інфо
