Ми живемо в інформаційному суспільстві. Сучасні технології зробили інформацію максимально доступною. Але водночас соціальні мережі створили неймовірне поле для різноманітних маніпуляцій, а українці часто виявляються інформаційно «неперебірливими».
Як свідчать соціологічні дослідження, українці все більше звертаються до інтернету як до «основного джерела» інформації та новин. У 2019 році, вперше інтернет медіа та соціальні мережі за популярністю обійшли телебачення. Опитуванння показало, що 68% респондентів використовують соціальні мережі для отримання новин, а телебачення – 66%.
Дослідження було виконано соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження – вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні. У червні-липні 2019 року представники InMind опитали 4056 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.
Експеримент: нульова інформаційна «гігієна» волинян
Як бачимо, цифри вперто стверджують: соціальні мережі набирають дедалі більшої ваги в українському суспільстві. Згідно з даними Kantar CMeter, найпопулярнішою соціальною мережею в Україні залишається Facebook, яким користується дві третини українців.
Тож саме цю платформу Гал-інфо і обрала для проведення журналістського експерименту. Тему взяли хайпову, експлуатуючи колоритну помилку піар-служби Офісу президента, яка «охрестила» Волинську область Луцькою.
Кияни та львів’яни масово шукають у Google «Луцьку область»
На практично анонімній сторінці «ЗамПоліт – Заміс Політичний» розмістили фейкову інформацію, що в Офісі президента планують перейменувати Волинь на Луцьку область, або ж облцентр із Луцька на Волинськ. А буцімто здали цю інформацію теж анонімні «поінформовані джерела».
Враховуючи, що у сторінки, яка була «мертвою» понад рік, налічувалося менше 200 фоловерів, то особливого ажіотажу ніхто і не очікував. Тим більше, що в описі «ЗамПоліта» відверто зазначається, що всі повідомлення на сторінці – фейки.
Однак не так сталося, як гадалося. Фейк із шаленою швидкістю ширився «волинськими просторами» фейсбуку, без жодної реклами отримавши охоплення аудиторії понад 40 тисяч осіб!
Частина користувачів відверто розуміла, що це – дурниця. Але більшість сипала гнівними коментарями на адресу влади. І поширювала фейк, не поцікавившись походженням інформації.
Це могло б видатися кумедним, якби насправді не було дуже сумним. Адже жарт про перейменування Волині і пропагандистські фейки Російської федерації про «распятих мальчіков» - це ланки одного ланцюга. Результатом роботи потужної пропагандистської машини у Росії став невичерпний потік добровольців до лав бандформувань «ДНР» і «ЛНР». А ціна, яку заплатила Україна внаслідок війни на Донбасі, вимірюється кров’ю. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, протягом лише п’яти років конфлікту загинуло понад 13 тисяч чоловік, із них понад 3 тисячі – цивільні.
Про це відверто говорять і в СБУ. За словами прессекретарки управління Служби безпеки України у Волинській області Іванни Поліщук, із початку 2019 року кіберфахівці УСБУ Волині виявили та заблокували понад 300 фейкових акаунтів, у 2020 році таких акаунтів зафіксовано близько 100. СБУ фіксує зростання активності спецслужб Російської Федерації та керованих ними агентурних мереж.
«Традиційно країна-агресор намагається використати будь-які інформаційні приводи для створення хаосу та паніки. Контент таких фейкових сторінок спрямований на дестабілізацію політичної ситуації в країні, дискредитацію чинної влади тощо. Найактуальніша тема у цьому році серед троле- і ботоферм стосується карантину, а саме закликів до його порушення та інформаційної підтримки акцій протесту щодо пов’язаних з ним обмежень. Активність фейкових повідомлень зростає також у період відзначення офіційних дат, таких, зокрема, як вшанування Дня Пам’яті та примирення та проведення урочистих заходів в регіоні», - зазначила Іванна Поліщук.
Фактчекінг – основа особистої «інформаційної гігієни»
Регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській області Мая Голуб підкреслює, що в соцмережах можна побачити поширені фейкові новини. Боти (фейкові акаунти) поширюють неправду заради певної мети.
«Наприклад, щоб якомога більше людей повірили в те, що боти пишуть. Боти поширюють пости заради дезінформації або паніки населення чи підтримки й створення позитивного іміджу якогось політика. Буває, що деякі журналісти помиляються, і це стає причиною поширення недостовірної інформації. Іноді їх коментатори помиляються і, як наслідок, поширюється дезінформація. Після публікації помилки журналісту чи виданню якомога швидше треба виправити помилку, вибачитися перед аудиторією.
Також трапляється, що інтернет-видання копіюють пости людей з фейсбука, які пишуть на теми, в яких не є експертами. Ще є політики, які готові коментувати все на світі заради власного піару. Пост у соцмережі може стати приводом для дослідження теми, а не для повного копіювання й опублікування на сайті. Цю проблему досить добре описано в книзі Томаса Ніколса «Диванні експерти», - зазначила Мая Голуб.
«У різних волинських групах в соцмережах неодноразово бачила коментарі людей, які повірили фейкам. Іноді сатиричні фейкові новини люди сприймають серйозно», - стверджує вона.
Щоправда, кожен, кому не подобається бути обманутим, може досить просто перевірити інформацію. Ця справа називається фактчекінг.
Як можна оперативно перевірити новини на інформацію, розповідає Мая Голуб. Зокрема треба дивитися спочатку на першоджерело інформації, тобто на кого посилаються в тексті. Також варто глянути на дату новини. Трапляються фейки, коли старі новини видають за нові.
«Також перед поширенням певної новини зверніть увагу на те, скільки є підтверджених фактів, а скільки – емоцій та суджень. Якщо в новині зазначено «Як стверджують вчені», то треба розуміти з якої конкретної організації ці науковці. Після прочитаного тексту в інтернеті поставте питання: «Чи це справді так?» Пошукайте в гуглі, хто про це ще писав», - радить Мая Голуб.
Вона навела приклади, як можна перевірити і світлини. Найпростіше перевірити фото в інтернеті через Google Images. Сайт TinEye визначає, де це зображення з’являлось в інтернеті. Так можна визначити фейкові фото. А ресурс FotoForensics показує метадані зображення.
«Є багато різних інструментів для перевірки інформації, а найголовніші треба знати. Перевірка інформації потрібна для того, щоб не поширити неправду. Фактчекінг потрібен не лише для великих текстів, новин та прессрелізів, а й для розуміння того, що є правда, а що ні», - додала Мая Голуб.
Експертка підкреслює, що в інтернеті важливо читати перевірені сайти, що не публікують неправдивих чуток чи домислів. «Важливо читати медіа, що не належать олігархам. Бажано читати не лише українські, а й іноземні сайти», - каже вона.
Фейкам – бій
У таких умовах небайдужі активісти та журналісти розпочали у Луцьку локальну війну проти фейків у соцмережах. Зокрема відомі медійники на волонтерських засадах у рамках проєкту Луцького ІТ-кластеру «IT is True» за підтримки управління освіти міськради взимку та навесні цьогоріч читали у школах та вишах лекції на тему «Обережно, фейк! Як відрізнити недостовірну інформацію у ЗМІ та соцмережах».
Одне із таких навчань для учнів школи № 17 провів головний редактор «12 каналу» Сашко Бугаєнко. Він пояснив, чому взяв участь у проекті.
«Бо мені страшно жити поряд з людьми, які під впливом маніпуляцій розпинають своїх співвітчизників (Нові Санжари та коронавірус, міф про бандерівців і заборону російської мови, які стали першим кроком в російсько-український війні, тощо)», - цитує журналіста виконавча дирекція ІТ-кластеру.
Значно більший масштаб у ініціативи, якою опікується в Луцьку медіаекспертка Ірина Баран. Вона – регіональна координаторка проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» у Волинській області, який виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки посольств США та Великої Британії, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією української преси.
«Мета цього проекту – вчити українців ще на шкільних уроках розрізняти факти і судження, перевіряти інформацію та протидіяти маніпуляціям. Із минулого року у проекті є 16 луцьких шкіл, цього року приєдналось ще 11 шкіл з області (всього по Україні їх 650). У межах цього проекту вчителі української мови та літератури, мистецтва та історії у 8-9 класах вчать своїх учнів критично мислити. Це не окремий предмет, необхідні навички інтегровано в уроки, які розробив IREX, це все відбувається у межах чинної шкільної програми.
Звісно, це небагато, адже не всі класи, не всі предмети і загалом школи охоплені, але проект вже має гарні результати. І маємо надію, що втілення медіаграмотності у шкільній програмі стане звичним для України», - зазначила Ірина Баран.
Медіаекспертка підкреслила: «Є певні функції, які може виконувати тільки держава, особливо, коли йдеться про масштабну інформаційну війну, яку ведуть наші «любі» сусіди. Але кожному із нас треба усвідомлювати відповідальність за розвиток критичного мислення. Зараз існує чимало інціатив із громадського сектору, і саме слово «медіа грамотність», як ніколи, популярне».
Держава повинна розробити стратегію. І не заважати
Часто низький рівень критичного мислення у пересічних українських інтернет-користувачів – і справді серйозна проблема, стверджує доктор політичних наук, декан факультету історії, політології та національної безпеки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ярослав Ярош.
«Люди в нас сприймають оцю різноманітну міфологію, яку можуть вкидати в інформаційний простір суб’єкти політики, в тому числі політичні партії. Хочу сказати, що серце міфу – це сильні історії. Або це гріхопадіння Адама і Єви, або подвиги Геракла і так далі. Люди люблять такі історії. І от стосовно цієї «Луцької області», коли ця інформація пішла з Офісу президента, то перегляд запитів «Луцька область» у Google за добу перевищив у деяких регіонах кількість запитів «Волинська область». Як це працює? Це емоційне залучення: співпереживання, співчуття, співучасть, бо стосується певного регіону. Чим жахливіший цей обман, тим легше її сприймає пересічний громадянин або виборець», - зазначив Ярослав Ярош.
Він нагадав, що у питаннях децентралізації пересічні інтернет-користувачі зазвичай розбираються досить поверхнево.
«То після укрупнення районів чому б не поговорити і про перейменування області? Але цей ляп вийшов з Офісу президента. І тут ми стикаємося з іншою проблемою: професійністю і кадровою політикою будь-якої влади. Маючи досвід виборчих кампаній, то скажу, що досить часто від столичних іміджмейкерів проскакувала оця «Луцька область», - зауважив політолог.
Ярослав Ярош нагадав, що наразі активно працюють суспільні інституції, створені активістами, які розвінчують фейкові новини. Наприклад, ініціатива «По той бік новин», яка набрала шаленої популярності. Однією із творців «По той бік новин» стала журналістка з Волині Альона Романюк.
Що стосується держави, то вона, на думку науковця, передусім повинна мати свою стратегію і свою національну ідею.
«Без пафосу, а свою національну мрію. Маси схильні до цікавих історій, які об’єднують. Я думаю, що Україна виграє у тієї ж Росії. Тому що Росія – це ідеологічна машина, яка має значні ресурси, фінансові та медійні. Але там більше держава працює. А ми бачимо, що в нас громадський сектор з’являється, вже є аналітичні інституції, які дають цікавий матеріал. І можна це поєднати з державними можливостями», - зауважив Ярослав Ярош.
Він переконаний, що владі, окрім розробки стратегії дій, потрібно забезпечити режим максимального сприяння активістам, які воюють з російською інформаційною навалою, а не створювати перешкоди.
«А держава – це, безумовно, стратегія і реальні програми, реальна підтримка, реальне фінансування. Тому треба змінювати законодавство, сприяти цим волонтерським і громадським організаціям. В нас же ж, на жаль, часом держава бореться з цими інституціями. А якщо подивитися на рейтинги громадських організацій і волонтерських, то, відповідно, їхній рейтинг вищий, ніж влади як такої. То логічно тоді залучати ці інституції та їхніх лідерів для реалізації державної стратегії, а не протидіяти. Як, наприклад, історія із декларуванням доходів громадських активістів. І, на жаль, наша політична еліта сформувала такі політичні цінності, які притаманні їй. І такі ми маємо цінності в суспільстві. Хто може стати політичною елітою? Хто багатший, спритніший, хто купив місце в списку. А хотілося б змін», - додав Ярослав Ярош.
Злочин і кара
Тим часом на Волині правоохоронці регулярно повідомляють про виявлення і покарання мудрагелів, які пропагують «рускій мір» у соцмережах та поширюють фейки.
Зокрема речниця прокуратури Волинської області Наталка Мурахевич у коментарі Гал-інфо розповіла, що буквально два тижні тому прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт у розслідуваному слідчими УСБУ в області кримінальному провадженні про розповсюдження 43-річною волинянкою матеріалів із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу в Україні та вчинення нею дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі (ч.2 ст. 109, ч.2 ст. 161 КК України).
«Мешканка Ковеля через свою сторінку у російській соціальної мережі «Вконтакте» розміщувала матеріали із закликами до зміни шляхом воєнних дій в Україні форми правління та державного устрою, перепощувала повідомлення з груп так званих «ополченців Новоросії». Публікації також містили прояви зневаги, презирства до українців, ображали їхні патріотичні почуття, національну честь та гідність, провокували розпалювання національної ворожнечі та ненависті», - зазначила Наталка Мурахевич.
Нині волинянку обвинувачують у вчиненні цих злочинів та невдовзі вона постане перед судом. Тепер їй загрожує чималий штраф, або й навіть до трьох років ув’язнення з конфіскацією майна.
А речниця УСБУ у Волинській області Іванна Поліщук нагадала: «Служба безпеки України закликає інтернет-користувачів бути пильними та приділяти особливу увагу безпеці в інтернеті, довіряти лише інформації з офіційних джерел. Завжди звертати увагу на те, хто розповсюджує конкретну інформацію. Алгоритм перевірки інформації щодо її правдивості прописаний і доступний у відкритих джерелах в інтернеті. Дбайте про свою інформаційну гігієну. Також учергове нагадуємо про кримінальну та адміністративну відповідальність за свідому дестабілізацію ситуації, у тому числі через інтернет».
Просто зробіть добру справу
А поки дехто бездумно ставить лайк або й поширює фейкову інформацію у соціальних мережах, Волинь продовжує платити криваву ціну за російську пропаганду. За даними волонтерського проєкту «Книга пам’яті», у війні на Донбасі станом на 1 березня 2020 року загинули 184 волинянина.
Сиротами лише на Волині залишилися сотні дітей. І невтомні волонтери групи «Діти Небесного Легіону» уже не один рік продовжують збирати гроші на подарунки для малечі, чиї батьки віддали своє життя на російсько-українській війні.
Як-от для 12-річної Ані з Іваничівського району, тато якої Валерій Янчук загинув улітку 2014-го.
«Смерть батька стала величезним горем для всієї сім’ї. Мамі Наталії важко не лише морально, а й матеріально, адже доводиться самотужки ставити на ноги дітей. Жінка говорить, що сім’я має чимало потреб. Оскільки вони нещодавно переїхали до іншого будинку, в майбутньому хотілося б і вікна замінити, оскільки через ці все тепло вивітрюється. Тому вони не відмовляться від фінансової допомоги. Є також потреба у одязі та взутті для доньки», - йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці проєкту.
Усі охочі допомогти Ані можуть звернутися до волонтерів «Меценати для солдата» за контактними номерами: (099) 229-41-00 та (096) 683-31-64.
Добро насправді робити легко. І це – чималий плюс до карми!
Мирослав Ватащук, для Гал-інфо
