6 листопада 1811 року у селі Підлісся на Львівщині народився Маркіян Шашкевич, поет, галицький Будитель (пророк).
Він був найстаршим з сімох дітей у родині. Отримав духовну освіту, і як батько, став парафіяльним священиком. 1832-го разом з Яковом Головацьким та Іваном Вагілевичем організував «Руську трійцю», навколо якої згуртувалась патріотична українська молодь.
Готував до друку вірші, сприяв виходу альманаху «Русалка Дністрова». 1937-го у Будапешті. Популяризував українську мову, виголошуючи нею проповіді та звернення. У жовтні 1836-го у соборі Святого Юра він виступав перед мирянами українською. Текст проповіді, написаний польською, заздалегідь відправив на цензурування. Лише так можна було отримати дозвіл на проповідь у храмі.
Писав вірші, сповнені патріотизму. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» на народну мову, уклав «Абетку», яку видрукували після його смерті. Мовознавець Кирило Студинський говорив, що Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності».
Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу і похований у Новосілках. «В дні 1 падолиста 1893 р. святкував наш нарід пам’ятний день перенесення тлінних останків Маркіяна Шашкевича з Новосілок на Личаківське кладовище у Львові. – згадував майбутній прем’єр ЗУНР Кость Левицький, – Такої поважної і глибоко одушевляючої маніфестації народної – я не бачив у моїм життю. Нагадую собі той ранок під Високим замком біля Підзамча – двірця у Львові – як др. Омелян Огоновський сердечно витав від “Просвіти” і народу прибуття дорогих останків Маркіяна до Львова; як почесна сторожа академічного товариства «Ватра« винесла на своїх раменах домовину чорну з дорогими мощами на площу перед двірцем і тут уставлено її на селянський віз, прибраний народними килимами і вінцями, до котрого запряжено три пари круторогих волів… Отсе був тріюмфальний в’їзд Маркіяна до столиці Галицької землі, як побідника темряви і витязя пробудження рідного народу, якого супровожали вже тисячі проповідників ідеї живого народу…»
Тисячі людей рушили від станції Підзамче до церкви Параскеви П’ятниці, де відбулася відправа, а звідти – до головного некрополя Львова. На чолі цієї процесії – митрополит Сильвестр Сембратович.
У червні 1906-го на могилі відкрито пам'ятник роботи мюнхенського скульптора Рудольфа Тіле. 1911-го, у століття народження письменника, відбулося шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника. Художник Іван Труш саме тоді написав відомий портрет Будителя. Сьогодні місце знаходження портрета невідоме…
Фото чи прижиттєвого портрета Шашкевича немає. Найбільш поширеним зображенням Маркіяна Шашкевича є портрет, виконаний Іваном Трушем 1911-го. Позував для портрета за однією версією священик Теодозій Лежогубський – родич Шашкевича по лінії матері, який був схожий на Маркіяна. Інша версія - світлина Володимира Шашкевича (сина) стала моделлю для створення образу його батька – Маркіяна Шашкевича.
Підготувала Наталя Слобожаніна, УІНП.
