3 листопада 1941 року Києво-Печерську Лавру вкрили уламки мозаїк, фресок, різьби та цегли. Злетів у повітря головний храм монастиря - Успенський собор, зведений в XI ст.
Вибух був настільки потужним, що вся територія монастиря була всіяна уламками мозаїк, фресок, різьби та цегли. Загорілася трапезна церква, музеї та бібліотеки, архіви й навіть дзвіниця.
За 2 год. до вибуху собор відвідала верхівка німецької окупаційної влади зі словацьким диктатором Йозефом Тісо. Того дня від вибухів та пожежі загинуло близько 300 німців та невстановлена кількість киян.
Це трапилося через два місяці після вступу нацистів до Києва. Окупаційній владі було відомо, що будівля замінована радянськими саперами. Для розмінування заходів не було вжито. Співробітники оперативного штабу райхсляйтера Альфреда Розенберга завчасно вивезли музейні колекції з території Київської Лаври. Перед тим у приміщеннях Лаври “попрацювала” особливий загін Кюнсберга (створений для конфіскації архівів, музейних та бібліотечних колекцій на окупованих територіях), який вивіз найцінніше до Берліна.
2000-го храм відбудовано.
