Археологи знайшли захоронення решток воїнів – захисників фортеці Чигирина і мирних жителів під час облоги османською армією в 1677–1678 роках.
У травні 2018 року спільна археологічна експедиція Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" (під керівництвом к.і.н. В.І. Полтавця) та Інституту археології НАН України (під керівництвом к.і.н. О.Д. Могилова) завершила дослідження масового захоронення в м. Чигирині на Черкащині.
Про це повідомляє Інститут археології Національної академії наук України.
Нагадаємо, що восени 2017 року на Замковій горі, на одному з городів, було випадково знайдено яму, заповнену людськими кістками.
 |
|
У дослідженні брали участь співробітники Інституту археології НАН України (антропологи й археологи) О.Д. Козак, О.В. Манігда, Ю.В. Ушкова, А.В. Борисов, очільник Сектору археологічних досліджень НІКЗ "Чигирин" С.В. Руденко, студенти та магістранти історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка – Н. Котова, А. Вірцан, В. Унгурян і ХНУ ім. В.Н. Каразіна – Ю. Нещеретна, а також докторантка Інституту археології Ягеллонського Університету Є.В. Демчук. |
Об’єкт мав розміри 1,8 м х 1 м і глибину до 1,5 м. Попередній підрахунок дав змогу припустити, що в ямі могло перебувати до 300 людських черепів.
Місце було розбито на квадрати площею по 50 см2. Поховання фіксувалося та знімалося горизонтальними шарами завтовшки від 10 до 30 см (залежно від вмісту),
На першому етапі дослідження було знято три основні та три проміжні шари. Виявилося, що в ямі перебували не лише людські черепи, а й окремі кістки скелету.
 |
Науковці висунули припущення, що яма була не похованням голів, як це спершу здавалось, а захороненням випадкових останків, зібраних у безпосередній близькості від об’єкта.
Другий етап дослідження (зняті шари 4-7), що тривав у травні 2018 року, дещо розширив уявлення про походження й склад досліджуваного об’єкту.
Більшу його частину складали відокремлені черепи, нижні щелепи й перші три шийні хребці. Крім того, у ямі містились окремі кістки рук, ключиці, поодинокі кістки ніг і стіп.
За попередніми спостереженнями, переважна більшість останків належала чоловікам досить молодого віку (від 18 до 30 років), однак траплялись окремі черепи дітей старшого віку, молодих жінок і старших чоловіків.
 |
Більшість черепів мали сліди присмертних травм, завданих гострою зброєю. До першого виду травм належать рани, завдані під час бою. Подібні рубані травми можна простежити й на окремих кістках скелету. На двох черепах було знайдено отвори від куль.
Другий тип травм можна співвіднести з процесом відрубування голови.
Враховуючи історичний контекст, дослідники припускають, що знайдена на Замковій горі в Чигирині яма пов’язана з Чигиринськими походами 1677–1678 років, коли османська армія тримала в облозі та, зрештою, здобула цитадель, котру обороняли російська залога й українські козацькі війська.
З історичних джерел добре відомий турецький військовий звичай стинати голову вбитим ворогам. Голова вважалася військовим трофеєм, за який наймані воїни отримували грошову винагороду.
 |
Можна стверджувати, що досліджений комплекс є санітарним захороненням решток воїнів – захисників Чигирина, – що загинули й були обезголовлені під час бою, а також убитих мирних жителів, які перебували у фортеці під час її знищення.
Зміна характеру травм на черепах людей, котрі перебували у верхніх шарах ями, наявність кісток кінцівок, а також присутність у ямі розрубаних черепів жінок і дітей (не молодше 9 років), дає змогу припустити, що завершення формування санітарної ями відбувалося після знищення Чигиринської фортеці у 1678 році.
 |
| Один із видів зафіксованих травм – сліди поверхневих неглибоких або проникаючих поранень, розташовані хаотично по склепінню черепа, переважно з його лівого боку, спереду та згори. найімовірніше, це були рани, завдані під час бою |
Археологи заявляють, що за своєю масштабністю це "поховання" є безпрецедентним в Україні об’єктом. Воно містить рештки принаймні трьох сотень індивідів, а до руйнування водогінною траншеєю їхня кількість, імовірно, могла наближатися до півтисячі.
Не буде також перебільшенням стверджувати, що "поховання" входить до числа наймасштабніших пам’яток такого типу в світі.
На наступному етапі дослідження науковці планують підрахувати точну кількість похованих індивідів, здійснити ідентифікацію останків – у першу чергу визначити стать й вік людей, яким вони належали.
За морфологією черепів буде визначено антропологічний (краніологічний) тип похованих у ямі, що дасть змогу бодай припусти належність їх місцевим жителям, козакам, росіянам чи найманцям із інших земель.
Докладніше вивчатиметься й розташування та характер травм, що призвели до загибелі цих людей. Це, можливо, проллє світло на не відомі досі подробиці боїв кінця XVII ст., котрі точилися навколо Чигирина.
Після завершення дослідження планується перепоховати останки в меморіальному комплексі на території Заповідника "Чигирин".
