Гіпотезу про те, що Збаразький замок постав на місці більш давніх оборонних споруд попередньо підтвердили результати археологічної експедиції Національного заповідника ʺЗамки Тернопілляʺ та Тернопільського національного педагогічного університету, - передає Укрінформ з посиланням на повідомлення директора підприємства ʺПодільська археологіяʺ НДЦ ʺОхоронна археологічна служба Україниʺ Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Богдана Строценя.
ʺСвого часу відомий турецький мандрівник XVII ст. Евлія Челебі назвав Збаразький замок ʺфортецею з фортецьʺ. І, хоча італійський архітектор Вінченцо Скамоцці розробив проєкт укріпленого палацу-резиденції, який би виконував функції фортеці (Palazzo іn fortezza), а будівничі реалізували його задум, виявляється, що замок зведено на місці раніше збудованих оборонних споруд. Принаймні, перші результати нашої експедиції засвідчили те, про що говорили окремі історики – в основі бастіонів Збаразького замку лежать давні фортифікаційні спорудиʺ, - розповів Строцень.
За його словами, цьогорічне археологічне відкриття ґрунтується на давніх артефактах, знайдених під час розкопок на східному бастіоні замку, який, за припущенням археологів, у XVII ст. був збудований на фундаменті давньої оборонної вежі. Її, імовірно, згодом засипали землею і перетворили на потужний оборонний бастіон.
Під час розкопок археологи виявили фрагменти стін вежі та склепіння тунелів, а також різновікові артефакти, що теж свідчить, про засипання землею вежі, згодом перетвореної на один із чотирьох потужних бастіонів, які надійно боронили захисників замку від нападу ворогів.
Зараз археологи майже добралися до основи фундаменту давньої оборонної вежі. Передбачається, що до кінця цього року пройде другий етап археологічної експедиції, результати якої остаточно визначать період спорудження попередника Збаразького замку.
Будівництво Збаразького замку розпочалося 1620 року, а згодом, у 1631- 1649 роках князі Вишневецькі надали укріпленням бастіонного характеру, добудувавши каземати та бічні крила палацу. Майже півстоліття замок був однією з головних резиденцій його княжих власників і не раз піддавався численним облогам та штурмам.
