4 травня 1915 року закінчились бої за гору Маківка, який став першим успішним бойовим завданням Українських січових стрільців.
Бої за карпатську вершину між російською царською армією та австро-угорським військом тривали шість днів. Запеклими зіткнення були тому, що висота мала стратегічне значення для обох сторін. Частини Українських Січових стрільців відзначились під час бою особливою мужністю і зіграли вирішальну роль у битві за Маківку.
Ось як про «усусів» писало командування 55-ї дивізії австрійської армії, куди вони належали, у звіті на другий день бою:
«У дводенних боях вдалося ворогові добути частину становищ нашого відтинку. Аж тут, у найгрізнішому моменті з’явилися українці… Із запалом, одушевлені правдивим патріотизмом, з розмахом, як шумна буря, якій ніщо опертися не може, кинулися молоді хоробрі сини тієї країни в обороні рідної землі на ворога й приневолили його залишити те, що він вважав за здобуте. Небезпеку усунено. Українські Стрільців двічі рушили бій у нашу користь».
Попри взяття Маківки, російська армія зазнала стратегічної поразки, були зірвані плани росіян прорватися через карпатські перевали та дістатися Угорської рівнини.
Гора дісталася царській армії ціною величезних втрат: близько трьох тисяч поранених та вбитих бійців, 173 полонених (згідно австрійських джерел). Втрати УСС у бою становили 42 осіб убитими, 76 пораненими й до півсотні полоненими.
У бої за гору Маківку брали участь такі визначні діячі національного руху як Олена Степанів, Дмитро Вітовський, Андрій Мельник…
Проект Локальна Історія
