22 грудня 1833 р. народилася Марко Вовчок (справжнє прізвище – Вілінська Марія Олександрівна) - визначна українська письменниця, перекладачка, видавчиня.
Про це пише Укрінформ.
Народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Виховувалася в приватному пансіоні в Харкові. В салоні тітки К. П. Мардовіної в Орлі познайомилася з майбутнім своїм чоловіком, українським фольклористом і етнографом О. В. Маркевичем.
Проживаючи в 1851 — 1858 рр. у Чернігові, Києві, Немирові на Вінниччині вивчила життя, культуру, мову українського народу. Пізніше у Петербурзі у 1859 вона вже як автор збірки «Народні оповідання» потрапляє в коло видатних літераторів.
У 1859 — 1867 рр. перебуває за кордоном, де знайомиться з видатними людьми. Після повернення з-за кордону зближується з видавцями «Отечественных записок», веде в цьому журналі рубрику зарубіжної літератури, публікує свої оригінальні твори й переклади. У
1867 — 1878 рр. найяскравіше виявився талант письменниці як російського романіста. Виступає Марко Вовчок і як критик, редактор петербурзького журналу „Переводы лучших иностранных писателей“.
24 травня 1870-го року Марко Вовчок підписала контракт з петербурзьким видавцем Звонарьовим про укладання нею та редагування ілюстрованого місячника „Переводы лучших иностранных писателей“. Скликаний третейський суд з 19 літераторів визнав Вовчок винною у плагіаті. Після цього випадку, який осоромив письменницю, вона переїхала жити в глушину — в маєток своїх знайомих у Тверській губернії.
Померла 28 липня 1907 р у Нальчику, де вона жила зі своїм другим чоловіком, відставним морським офіцером Михайлом Лобачем-Жученком. Письменниці було 72 роки.
Твори: дві книги „Народних оповідань“ (1857 — перший том, 1862 — другий том) соціальна повість „Інститутка“ (1859–1861) „Чари“ „Максим Гримач“ „Данило Гурч“ „Кармелюк“ „Дев’ять братів і десята сестриця Галя“ „Невільничка“ „Гайдамаки“ „Сава Чалий“ „Три долі“ „Павло Чорнокрил“ „Сестра“ „Дяк“ збірка російською мовою „Рассказы из русского народного быта“ „Тюлевая баба“ „Записки причетника“ близько ста перекладів і двохсот книг.
