5 грудня 1931 р. у с. Шилівка на Полтавщині народився Григір Тютюнник - письменник-прозаїк, перекладач, педагог.
Про це інформує спільнота Календар українця у фейсбуці.
У 1937 батька заарештувало НКВД (згинув у сибірських каторгах) і малого Григора забрав на Донбас батьків брат Филимон. Навчаючись в російськомовному класі перейшов на московитську мову та навіть нею почав писати свої перші твори.
Закінчив факультет московитської філології Харківського університету (1957-1962). Після смерті старшого брата Григорія переклав свій перший твір «Сумерки» українською мовою і відтак далі писав лише рідною. Важко сказати, що стало причиною цього прозріння, чи давніші напоумлення брата, а чи інші спонуки, але сам Григір про це засвідчив так: «Прочитав словник Грінченка і ледве не танцював на радощах — так багато відкрив мені цей блискучий твір. Негайно переклав свої «Сумерки» на рідну мову і тепер уже не розлучаюся з нею, слава Богу, і не розлучуся до самої смерті».
Після університету вчителював в Артемівську, працював в редакції газети «Літературна України» у Києві, в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, у видавництві «Веселка», плідно займався літературною творчістю. Твори у більшості присвячені скривдженим долею, особливо поневірянням і злидням сиріт повоєнного часу. Вони фактично звучали як звинувачення системі. Йому чужими були пристосуванство та відповідно лицемірна фальш «соцреалізму» тому й друк творів супроводжувався постійними перешкодами і не рідко вони піддавались надуманій брутальній критиці.
Зацькований чиновниками від літератури й доведений до розпачу та депресії вчинив самогубство у Києві у 1980 р.
У 1989 р. його посмертно нагородили Державною премією ім. Т. Шевченка.
