25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині народився Павло Загребельний - український письменник, Герой України, Шевченківської премії, , один з кращих українських романістів ХХ століття.
Про це пише Укрінформ.
Загребельний є автором понад сорока романів, зокрема, «День для прийдешнього», «Шепіт», трилогії «З погляду вічності», «Розгін», «Намилена трава», «Переходимо до любові», «Роксолана», «Брухт», «Юлія, або Запрошення до самовбивства».
16-річним Павло Загребельний став солдатом Другої світової війни, брав участь в обороні Києва.
Свій перший роман («Європа 45») видав у 1959-му, а останній («Думки нарозхрист») – у 1998 році. У 60-х роках очолював «Літературну газету» (згодом «Літературна Україна»), у 80-х – Спілку письменників України. Підтримував молодих прозаїків, поетів, тих, кого згодом назвали шістдесятниками. Надавав суттєву допомогу й більш молодому поколінню митців. Був принциповим і суворим, що декого з колег-письменників надзвичайно дратувало.
За сценаріями Павла Загребельного на Київській кіностудії ім. Довженка зняті художні фільми: «Ракети не повинні злетіти», «Перевірено – мін немає», «Лаври», «Ярослав Мудрий». Дворазовий лауреат Шевченківської премії – за романи «Первоміст» і «Смерть у Києві». Його твори перекладено 23 мовами, їх перевидають і читають до сьогодні, адже в них – про Україну і українців, починаючи з ІХ й закінчуючи ХХ століттям.
«Мені здається, що я багато сказав із того, що хотів сказати у своєму житті. У своїх книжках я досить відвертий», – писав Павло Загребельний.
