21 серпня 1909 року в Нижньому Новгороді (Росія) народився Микола Миколайович Боголюбов, вчений, фізик-теоретик і математик, академік Академії наук УРСР та Академії наук СРСР.
Батьки – професор богослов’я Микола Михайлович Боголюбов і вчителька музики Ольга Миколаївна – незабаром переїхали в Ніжин, а згодом – у Київ. Навчався в підготовчому класі київської гімназії. Однак через військові події часів Української революції сім’я переїхала на Полтавщину. І семирічна школа в селі Велика Круча стала єдиним навчальним закладом, який закінчив Микола Миколайович.
Самостійно вивчав фізику і математику. В 1924-му написав першу наукову працю, а ще за рік – зарахований в аспірантуру Всеукраїнської академії наук. У віці 20 років отримав ступінь доктора математичних наук.
Співробітник ВУАН (1925-1943), з 1936-го – професор Київського університету. Після Другої світової війни працював у київському Інституті математики (1945-1956), очолював Об’єднаний інститут ядерних досліджень у підмосковному Дубні (1965-1988), ним же створений Інститут теоретичної фізики АН УРСР у Києві (1965-1973), Математичний інститут імені В.А. Стєклова в Москві (1983-1989).
Засновник радянських наукових шкіл у галузі нелінійної механіки, статистичної фізики і квантової теорії поля. Член багатьох іноземних академій, наукових закладів і товариств. Автор понад 300 наукових праць. Двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і трьох Державних премій СРСР.
Його науковий потенціал був настільки потужним, що деякі зарубіжні вчені навіть припускали, що Боголюбов – псевдонім, за яким ховається ціла група фізиків і математиків. Аж поки на всесвітньому форумі математиків у Сієтлі в 1956-му не побачили Миколу Миколайовича на власні очі.
Вважав себе справжнім українцем, носив вишиванки, захоплювався поезією Тараса Шевченка. «Молодий аспірант кафедри математики фізики писав протоколи семінарів кафедри українською, і перші його роботи також були написані українською, – згадував брат Олексій Боголюбов. – В тяжкі часи для України, коли почали знищувати українську інтелігенцію, коли в Харкові проходив ганебний процес СВУ, а українські книги горіли, – визнав себе українцем і вважав себе ним усе життя».
Не підписав листа проти Андрія Сахарова, опублікованого в «Правді» за підписами багатьох академіків.
Помер 13 лютого 1992-го в Москві.
На честь ученого названо малу планету. Національна Академія наук України в 1992-му заснувала премію імені М.М. Боголюбова за видатні наукові роботи в галузі математики і теоретичної фізики.
