23 квітня 1875 р. в с.Пороги біля Богородчан на Івано-Франківщині в родині священника Данила Сосенка і Анни Кисілевської народився син, якого назвали Модестом. Йому судилося стати одним з найвидатніших українських художників початку ХХ ст.
Модест Данилович навчався у Кракові, Мюнхені та Парижі. З 1908-о року жив у Львові, де його іменем пізніше було названо одну з вулиць. Художник мандрував Італією, Єгиптом і Палестиною. Брав участь у Першій Світовій війні в рядах австро-угорської армії. Другом Модеста Сосенко був митрополит Андрій Шептицький, на руках якого митець і помер.
Художник став відомим завдяки своїм пейзажам в стилі мюнхенської сецессії, портретам, жанровим картинам. Також він працював як стінописець: розмалював Музичний Інститут ім. М.Лисенка у Львові; церкви у Підберізцях біля Львова, Печеніжині, Рикові, Більчі Золотому, Золочеві, Товмачі, Славську. Всього відомо 12 церков, розписаних Модестом Сосенко.
Художник у своєму монументальному скаральному мистецтві зміг поєднати стародавню візантійську традицію з найновішими європейським досягненнями, та “вплести” в усе це орнаментальне українське мистецтво. Художник дав нове життя українським іконам XVI—XVII століть та українським традиціям монументального розпису, які досягають часів Київської Русі.
Видав збірку “Прикраси галицьких рукописів XVI–XVII століть Ставропігійського Музею” у 1923-у році. Твори Модеста Сосенка зберігаються у Львівському Державному Музеї Українського Мистецтва (близько 100 робіт), Коломийському Державному Музеї Народного Мистецтва “Гуцульщина” та у приватних колекціях.
Джерело: Бібліотека українського мистецтва
