28 серпня 1890 року у селі Мілієве на Буковині народився Дмитро Загул, поет-символіст, публіцист, педагог.
Походив із незаможної родини. Навчався в Чернівецькій класичній гімназії, 1913 р. вступив на історико-філологічний факультет Чернівецького університету. Під час Першої світової війни російські війська, що відступали, взяли його заручником і відправили до Нижнього Новгорода. Там одружився і незабаром утік до Одеси, а пізніше – до Києва.
Відомість авторові принесла збірка «З зелених гір» (1918), створена в дусі естетики символізму. Пізніше творив у жанрі соціалістичного реалізму, проявив себе як поет-романтик революції («Наш день», «Мотиви»). Перекладав українською мовою Вергілія, Шиллєра, Гейне, Байрона.
Заарештований 1933 р. за безпідставними звинуваченнями в націоналізмі, засуджений до 10 років концтаборів. Покарання відбував у Забайкаллі, пізніше – на Колимі. Отримав додатковий термін. Помер від серцевого нападу влітку 1944 р.
