Сьогодні, 27 вересня, 110 років тому народився Микола Арсенич-Березовський, який був другим головою СБ ОУН. Він був творцем військової контррозвідки ОУН, одним із дев'яти генералів УПА і єдиним генералом безпеки УПА. Також Арсенич став Лицарем Золотого Хреста Заслуги.
Микола Арсенич народився 27 вересня 1910 року в с. Нижній Березів, (нині Косівський район, Івано-Франківська область) у шляхетній, але бідній родині. Ще зі школи хлопець захопився національно-визвольним рухом, був у Пласті, УВО, а згодом приєднався до ОУН.
Закінчив Українську Стрийську гімназію. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету (до 1936). Член редакції тижневика „Нове село”. Заарештований польською владою (1937), провідник громади українських політв’язнів тюрми „Бриґідки” (1937-1938). Член Союзу Українських Студентських Організацій у Польщі (1938-39), 20.03.1939 заарештований на конгресі СУСОП.
Навчався на старшинських курсах ОУН у Кракові (1940), керівник військової розвідки Проводу ОУН (10.02.1940), один із організаторів СБ ОУН. Відповідальний співробітник (референт) СБ Краківського Крайового проводу ОУН. Учасник ІІ Великого збору ОУН в Кракові (31.03-3.04.1941). Викладач у старшинській школі ОУН у Кракові (1941). Референт Служби Безпеки при Проводі ОУН (03.1941-1947). Мав у „діловому підпорядкуванні” СБ ОУН (1941-1947).
Микола Арсенич мав псевдо - „Михайло”, „Григір”, „Полковник”, „Березовський”, „Максим”, „Дем’ян”.
В УПА відпрацьовував форми та методи розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, очолював розвідувальну та контррозвідувальну службу при Головному військовому штабі УПА (протягом 1943-1947). Учасник ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН (21-25.08.1943). Обраний членом Головної ради ОУН. Учасник розробки тактичних схем діяльності ОУН у після воєнний період: „Дажбог” „Орлик” „Олег” (1944-1945). Учасник наради Проводу ОУН біля м. Бережани (5-6.02.1945).
Загинув Арсенич 23 січня 1947 року біля с. Жуків Бережанського району Тернопільської області. Будучи оточеним у криївці оперативним відділом МВД, загину геройською смертю.
Рішенням УГВР (11.10.1952) генерал контррозвідки УПА (посмертно).
