Слухай онлайн
Історія

День в історії - народився легендарний генерал безпеки УПА Микола Арсенич

27 вересня 1910 року в с. Нижній Березів на Івано-Франківщині народився Микола Арсенич (Арсен, Березовський, Григір, Дем'ян, Максим, Микола, Михайло), творець військової контррозвідки ОУН, єдиний генерал безпеки УПА, Лицар Золотого Хреста Заслуги (1946).

Навчався у коломийській гімназії. Був членом Пласту, Української військової організації, Організації українських націоналістів. До 1936 року навчався на юридичному факультеті Львівського університету. Був активістом легального Союзу Українських Студентських Організацій у Польщі. Одночасно з навчанням працював на посаді відповідального адміністратора газети «Нове село».

За політичні переконання у 1937 році був заарештований польською владою й засуджений на три роки тюрми за належність до ОУН. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій. Незадовго після звільнення – другий арешт 20 березня 1939 р. за участь у Конгресі українського студентства. Від суду та тривалого ув’язнення Арсенича врятував початок Другої світової війни. 21 вересня 1939 р. він вийшов зі львівської тюрми «Бригідки». Після того Арсенич переїжджає до Кракова, де в той час базується провід ОУН: Степан Бандера, Роман Шухевич, Василь Кук, Микола Лебедь. Там у 1939 р. після спеціалізованого військового навчання, організованого ОУН для своїх керівників, Микола Арсенич створює разом з Миколою Лебедем контррозвідку ОУН.

Із  березня 1941 року з особистої ініціативи Степана Бандери М. Арсенич став референтом служби безпеки ОУН, а невдовзі отримав призначення керівника Служби безпеки ОУН. Завданнями СБ у той час було: протидія діяльності агентів НКВС і гестапо, охорона чільних членів ОУН, контроль за дотриманням конспірації, підтримка внутрішньої безпеки, розвідка та контррозвідка, організація диверсій, розслідування кримінальних злочинів, скоєних членами бандерівської ОУН, а також «розробка мельниківців та інших націоналістичних формувань». Завдяки наполегливій роботі Арсенича, СБ стала «державою в державі», однією з найбільш розбудованих структур ОУН. Кожний підрозділ складався з голови (референта), 2-3 слідчих, 10-20 бойовиків і навіть архіваріуса.

Протягом 1941-1942 рр. Микола Арсенич провів розбудову мережі СБ ОУН, скрізь, де діяло підпілля, здійснив вишкіл її керівників. На належний рівень було поставлено навчальну роботу, підготовку слідчих кадрів, інформаційно-розвідувальну діяльність. Добре розуміючи принцип «хто володіє інформацією — володіє світом», керівництво СБ мало чіткий порядок звітування. Мережа СБ мала струнку побудову і діяла практично незалежно від інших ланок підпілля.

Німецькі та радянські органи високо оцінювали роботу розвідки СБ ОУН, відзначали її всюдисущість, уміння своєчасно виявити необхідну інформацію, а в разі потреби — здійснити несподівані збройні заходи. Особливо варто підкреслити те, що СБ створила потужну розгалужену мережу інформаторів та симпатиків серед українського населення, а тому своєчасно була поінформована про основні заходи окупаційної влади.

Арсенич мав репутацію одного з найкращих конспіраторів ОУН. У 1944 році від був членом делегації від ОУН (б) на переговорах з представниками Рейху про спільну боротьбу проти Радянського Союзу.  У 1946 році рішенням Української головної визвольної ради Миколу Арсенича нагороджено Золотим Хрестом УПА.

Він був одним з ідеологів нової збройної тактики ОУН після закінчення Другої світової війни. В останньому листі, надісланому Роману Шухевичу 11 січня 1947 року,  Микола Арсенич писав про реорганізацію підпілля і перехід до затяжної тактичної боротьби з більшовиками. Він, зокрема, зазначав: «Якщо ми не піднімемо Схід, то в нас не найдеться гідних наступників нашої боротьби... але на найближчий час перспектив немає і навряд чи будуть протягом найближчих декількох десятків, а може і сотень років. Злодійство, грабежі - це відбувається не тільки в колоніальному СРСР, але щоб на охороні прав і честі СРСР стояли такі циніки – я цього не очікував». 

Радянські спецслужби двічі рапортували про ліквідацію Миколи Арсенича. Третій раз про його смерть (уже справжню) доповіли особисто Лаврентію Берії. У полюванні на генерала СБ активно використовували вербування агентів із підпільників, яких змушували до співпраці.

Загинув Микола Арсенич 23  січня 1947 року  біля села Жуків Бережанського району в лісному бункері. Його охоронець підірвався на гранаті. Щоб не потрапити живими в руки ворога, генерал СБ застрелив свою дружину Ганну, зв'язкову Шухевича Галушку, облив все у бункері гасом, підпалив документи і застрелився сам. Рішення про присвоєння звання генерала безпеки присвоєне йому, за більшістю джерел, посмертно. 1951 року  Службу Безпеки було розпущено.

17 листопада 2013 року у рідному селі Нижній Березів відкрили пам'ятник членові Центрального Проводу ОУН, керівникові Служби безпеки ОУН Миколі Арсеничу. У містах Коломия та Новоград-Волинський названі вулиці на його честь.

УІНП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");