Слухай онлайн
Історія

Смерть легенди: у бою з НКВД загинув генерал безпеки УПА Микола Арсенич

23 січня 1947 року біля села Жуків Бережанського району Тернопільської області загинув голова Служби безпеки ОУН та генерал безпеки УПА Микола Арсенич.
Фото - На скрижалях.

Арсенич Микола Васильович (псевдо - Михайло, Григір, Полковник, Березовський, Максим, Дем’ян. Народився 27.09.1910 с. Нижній Березів Косівського району Івано-Франківської області, помер 23.01.1947 біля с. Жуків Бережанського району Тернопільської області).

Закінчив Українську Стрийську гімназію (1929). Член Пласту, УВО, ОУН (1929). Навчався на юридичному факультеті Львівського університету (до 1936). Член редакції тижневика „Нове село”. Заарештований польською владою (1937), провідник громади українських політв’язнів тюрми „Бриґідки” (1937-1938). Член Союзу Українських Студентських Організацій у Польщі (1938-39), 20.03.1939 заарештований на конгресі СУСОП.

Микола Арсенич та Березовський Роман

Навчався на старшинських курсах ОУН у Кракові (1940), керівник військової розвідки Проводу ОУН (10.02.1940), один із організаторів СБ ОУН. Відповідальний співробітник (референт) СБ Краківського Крайового проводу ОУН. Учасник ІІ Великого збору ОУН в Кракові (31.03-3.04.1941). Викладач у старшинській школі ОУН у Кракові (1941). Референт Служби Безпеки при Проводі ОУН (03.1941-1947). Мав у „діловому підпорядкуванні” СБ ОУН (1941-1947).

В УПА відпрацьовував форми та методи розвідувальної та контррозвідувальної діяльності, очолював розвідувальну та контррозвідувальну службу при Головному військовому штабі УПА (протягом 1943-1947). Учасник ІІІ Надзвичайного Великого Збору ОУН (21-25.08.1943). Обраний членом Головної ради ОУН. Учасник розробки тактичних схем діяльності ОУН у після воєнний період: Дажбог, Орлик, Олег (1944-1945). Учасник наради Проводу ОУН біля м. Бережани (5-6.02.1945).

Він був одним з ідеологів нової збройної тактики ОУН після закінчення Другої світової війни. В останньому листі, надісланому Роману Шухевичу 11 січня 1947 року,  Микола Арсенич писав про реорганізацію підпілля і перехід до затяжної тактичної боротьби з більшовиками. Він, зокрема, зазначав:

«Якщо ми не піднімемо Схід, то в нас не найдеться гідних наступників нашої боротьби... але на найближчий час перспектив немає і навряд чи будуть протягом найближчих декількох десятків, а може і сотень років. Злодійство, грабежі - це відбувається не тільки в колоніальному СРСР, але щоб на охороні прав і честі СРСР стояли такі циніки – я цього не очікував». 

Радянські спецслужби двічі рапортували про ліквідацію Миколи Арсенича. Третій раз про його смерть (уже справжню) доповіли особисто Лаврентію Берії. У полюванні на генерала СБ активно використовували вербування агентів із підпільників, яких змушували до співпраці.

План-схема криївки, в якій загинув Микола Арсенич

Загинув Микола Арсенич 23  січня 1947 року  біля села Жуків Бережанського району в лісному бункері. Його охоронець на псевдо "Клим" вступив у бій з НКВД і був поранений. Після цього він підірвав себе гранатою.

Щоб не потрапити живими в руки ворога, генерал СБ застрелив свою дружину референтку Українського Червоного Хреста Ганну Гунько, зв'язкову Шухевича Світлану Галушку, облив все у бункері гасом, підпалив документи і застрелився сам.

Рішення про присвоєння звання генерала безпеки присвоєне йому, за більшістю джерел, посмертно. 1951 року  Службу Безпеки було розпущено.

17 листопада 2013 року у рідному селі Нижній Березів відкрили пам'ятник членові Центрального Проводу ОУН, керівникові Служби безпеки ОУН Миколі Арсеничу. У містах Коломия та Новоград-Волинський названі вулиці на його честь.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");