7 грудня 1870 року помер Михайло Михайлович Вербицький, композитор, диригент, священик, автор мелодії державного гімну «Ще не вмерла Україна».
Народився 4 березня 1815-го в селі Явірник Руський поблизу Перемишля (нині територія Польші). Через ранню смерть батька вихованням Михайла займався авторитетний громадський діяч, перемиський греко-католицький єпископ Іван Снігурський, який мав значний вплив на формування особистості майбутнього композитора.
Михайло Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту у провідних композиторів. Навчався в Львівській духовній семінарії.
Написав музику до понад 20-ти театральних вистав. Автор музики до твору Івана Гушалевича «Мир вам, браття, всі приносим», який став гімном Галичини під час «Весни народів» 1848-1849 років. Створив хорову композицію до «Заповіту» Тараса Шевченка (1868). Фанатично любив Шевченка і мріяв написати музику до всіх його віршів.
У 1850-му отримав ієрейське свячення. Також займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Віртуозно грав на гітарі, саме він запровадив моду на гітарну музику в Галичині.
Вважається, що написав музику до державного гімну «Ще не вмерла Україна» в 1863-му, після публікації тексту в журналі «Мета». Вперше виконаний на зібранні громади Перемишльської семінарії в грудні того ж року. Хоча як самостійний твір «Ще не вмерла Україна» вперше прозвучала 10 березня 1865-го.
Згодом твір набув широкої популярності. У 1917-1920 роках став одним із гімнів ЗУНР та УНР, у 1939-му – гімном Карпатської України, а з 1992-го – державним гімном незалежної України (у сучасній редакції – з 2003-го).
