Сьогодні, на сесії Львівської міської ради не підтримали питання про прийняття об’єкта на проспекті Шевченка у комунальну власність, щоб відновити там діяльність книгарні.
За словами міського голови Андрія Садового, вперше міській раді довелось втрутитись і провести “профілактичні розмови”, щоб припинити спроби змінити функціонал приміщення, ще п’ять років тому.
Нагадаємо, що приміщення у приватну власність викупили у 2001 році зі знижкою 90% за 11 тисяч гривень з умовою збереження книгарні терміном на 2 роки. Зараз новий власник приміщення, який придбав його орієнтовно за 1 млн доларів, надав його в оренду магазину азійських товарів.
“Наші попередники дозволили приватизацію з виключеним функціоналом. Фактично - це був подарунок. Ми вступили в переговори з новим власником, щоб він відновив книгарню. Наша кінцева мета, щоб у цій локації продавалась книжка. Парадокс у тому, що люди, які тоді звертались з дозволом на приватизацію, сьогодні питають, як таке сталося. Яке знайти Соломонове рішення: з одного боку є право власності, яке ми поважаємо, а з іншого - є моральний аспект”, - зазначив Андрій Садовий.
На запитання Оксани Маруняк, депутатки фракції “Європейська Солідарність”, чим торгують зараз у приміщенні, відповіді ні в кого не було.
“Коли ми в соцмережах і в сесійній залі говоримо про моральну складову питання, але навіть не знаємо, чим там торгують, а зразу кпинимо нових власників - це не дуже правильно. У 2001 році міська рада прийняла рішення, продала приміщення за смішні гроші. Зараз ми за це не дуже правильне і обдумане рішення караємо нового власника. Чітко було вказано, що книжковий магазин там має бути протягом двох років, зараз ми про це чомусь мовчимо. Чому ми намагаємось примусити нового власника віддати нам приміщення чи зробити там те, що ми хочемо, якщо людина законно набула приміщення і торгує там незабороненими товарами? Чи правильно і чи морально здійснювати такий тиск на бізнес тільки через те, що у 2001 році хотіли, щоб там була книгарня”, - зауважила Оксана Маруняк.
Тарас Репицький, депутат фракції “Голос”, сказав, що “це не місце, де мають бути китайські труси”, і запропонував зробити у приміщенні ветеранську муніципальну бібліотеку.
“З позиції права ця ухвала є нікчемна, бо вона не має жодних юридичних підстав, щоб ми її сьогодні приймали. Якщо в ухвалі було написано, що ті, хто купували книгарню, мають протягом двох років там здійснювати продаж книжок, а вони це робили протягом 25 років, то ці умови були виконані. Чому ці рішення приймались, ми зараз не можемо знати, але те, що ми зараз хочемо зробити - це популізм. Ми говоримо про те, щоб знову витратити кошти з міського бюджету на купівлю цього приміщення. У мене є краща ідея: якщо ми хочемо купити книгарню, то давайте купимо на вулиці Міцкевича, де зараз знаходиться брендовий магазин одягу (магазин люксових брендів “Symbol” - ред.). Це буде дійсно поважно, бо це величезне приміщення. Якщо ми так цінуємо книги, то давайте вже будемо цінувати по повній програмі”, - виступила ще одна депутатка фракції “Європейська Солідарність” Уляна Пак.
Нагадаємо, що історія з книгарнею на проспекті Шевченка, це не перший випадок перепрофілювання приміщень книгарень у Львові. Найвідомішою є історія Будинку книги де книгарні функціонували з середина 1960-х років. Протягом 2010—2016 років орендар приміщення ТзОВ «Львівкнига» здав більшість приміщень першого поверху Будинку книги в суборенду приватним підприємцям, де згодом відкрилися магазини одягу та взуття Tommy Hilfiger, Gant, Walker, цифрових рішень MOYO, книжковий супермаркет та магазин дитячої книги.
За результатами обговорення на сесії ЛМР, міський голова Львова Андрій Садовий дав доручення дослідити всі локації на території міста Львова, де були книжкові магазини, і перевірити, що там є сьогодні.
