19 червня 1992 року конфлікт між Молдовою і невизнаною Придністровською Молдавською Республікою перейшов у фазу військового протистояння, яке тривало більше місяця і завершилося підписанням мирної угоди та введенням у Тирасполь і Бендери російських миротворчих сил, котрі й до сьогодні знаходяться в Придністров'ї
В останні роки існування СРСР загострились міжнаціональні конфлікти. Зокрема у Молдавській РСР були висунуті вимоги визнати ідентичність румунської і молдавської мов і переведення її на латиницю. Розцінюючи це як проміжний етап об'єднання Молдавії і Румунії, в серпні 1989 року в Тирасполі була створена Об'єднана рада трудових колективів (ОРТК), яка опиралась на індустріальне Лівобережжя Дністра, населене в основнову людьми, що не володіли молдавською мовою. Почавши із вимоги запровадження у Молдавії двох державних мов, на початку 1990 року ОРТК ініціювала проведення референдуму про створення Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки (ПСРСР), яка була проголошена 2 вересня 1990 року.
23 червня 1991 року Верховна Рада МРСР на підставі аналізу пакту Ріббентропа-Молотова прийнала постанову, згідно з якою створення МРСР оголошувалось незаконним, а Північна Буковина і Бесарабія – окупованими СРСР румунськими територіями. У відповідь ПСРСР заявила, що раз МРСР була створена незаконно, то і Лівобережжя Дністра, що свого часу було територією України, увійшло до її складу також незаконно і Придністров'я не вважає себе пов'язаною із Молдавією жодними зобов'язаннями.
Конфронтація між Кишеневом і Тирасполем загострилася 1 вересня 1991 року після оголошення блокади Придністров'я, що привело до збройних конфліктів і появі жертв з обох боків. 3 березня 1992 року вони перейшли у відкрите збройне протистояння і після ряду боїв 18 червня 1992 року парламенти Молдови і перейменованої на той момент у Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) прийняли рішення про мирне урегулювання конфлікту.
Однак 19 червня 1992 року в правобережному місті Бендери, яке майже повністю контролювалось ПМР, виник черговий конфлікт між молдовською поліцією і міліцією, що підкорялась Тирасполю, який переріс у вуличні бої. На підримку поліції керівництво Молдови направило поліцейські спецпідрозділи і нацгвардію, підсилені армійськими БТРами і артилерією. Активні бої за Бендери, в яких з обох боків брали участь парамілітарні формування місцевих жителів, тривали до 21 червня, коли молдовани захопили майже все місто і вийшли до мосту через Дністер.
23 червня авіація Молдови здійснила бомбардування моста через Дністер, по якому в Бендери надходила підтримка з ПМР, однак міст вцілів, а найбільших руйнувань зазнало лівобережне село Паркани, де загинули мирні жителі. На цей момент до Придністров'я стали прибувати добровольці з України і Росії, а кількість загиблих з обох боків сягнула до півсотні чоловік.
Протистояння вдалось зупинити 7 липня після втручання 14-ї армії РФ, а 21 липня у Москві Борис Єльцин і президент Молдови Мірча Снєгур за присутності президента ПМР Ігора Смирнова підписали угоду «Про принципи врегулювання збройного конфлікту в Придністровському регіоні Республіки Молдова». Однак у подальшому, незважаючи на посередництво України, Росії та ОБСЄ, досягти угоди з приводу статусу Придністров'я так і не вдалося – на сьогодні ПМР міжнародною спільнотою вважається частиною Молдови, а її безпеку гарантує російський миротворчий контингент чисельність 1700 чоловік.
Володимир Лукʼянюк
