Слухай онлайн
Історія

День в історії – «тюльпанова» революція в Киргистані

Тюльпанова революція — це революція у Киргизстані, що відбулася у лютому-березні 2005 року. Апогеєм стало 24 березня 2005 року

Причиною до революції стали вибори до парламенту, що супроводжувалися численними порушеннями. Опозиція до чинного президента Аскара Акаєва створила Координаційну раду народної єдності, котру очолив Курманбек Бакієв. 20 березня 2005 року опозиції вдалося захопити владу у другому за величиною місті Киргизстану — Оші. Впродовж кількох наступних днів Координаційна рада народної єдності поширили свою владу практично на весь південь країни. Масові виступи почалися також у столиці країни Бішкеку.

24 березня вранці на околиці Бішкека збирається мітинг опозиції з вимогою відставки Акаєва. На мітингу виступає Курманбек Бакієв. Мітингувальники рухаються в центр, на площу перед Будинком уряду. За домовленістю з МВС колону пропускають безперешкодно. По дорозі до неї приєднуються жителі околиць Бішкека і приїжджі з півдня республіки. Агресивно налаштована молодь ще до штурму Будинку уряду почала бити скло в автобусах і закидати камінням стоячих в оточенні міліціонерів.

Коли хід опозиціонерів досягло площі перед семиповерховим Будинком уряду (він же Президентський палац, він же “Білий дім”), до лав мітингувальників увірвалися кілька десятків чоловіків і спровокували бійку. Нападники, яких було значно менше, ніж демонстрантів, були відкинуті, але ця сутичка мала катастрофічні наслідки. Сотні розлючених людей, в основному молодих, озброєних киями, обрізками арматури, камінням, буквально змели міліційне оточення і увірвалися в будівлю. Усередині натовп почав все трощити, бити скло, викидати з вікон папки з документами. Після короткої запеклої сутички силам правопорядку довелося рятуватися втечею.

Підсумок зіткнення – сотні поранених з обох сторін, особливо серед співробітників правоохоронних органів. Наказу на використання сили солдати внутрішніх військ і міліція так і не отримали. Аскар Акаєв з сім’єю та найближчими соратниками встиг покинути Будинок уряду за кілька хвилин до штурму, віддавши наказ не застосовувати силу проти маніфестантів. До вечора з ув’язнення звільняють відомого лідера опозиції Фелікса Кулова, після чого він виступає по киргизькому державному телебаченню зі зверненням до нації. Привітавши їх з перемогою народної революції, він закликає киргизів дотримуватися спокою, не зводити рахунки з противниками, а силові структури країни – не застосовувати проти мирних людей зброю. В ефір одне за одним виходять прямі включення з засідань координаційної ради опозиції. Його головою обрано Курманбек Бакієв. Разом з іншими лідерами опозиції – Розою Отунбаєвою, Мамбетжунусом Абиловим і Феліксом Куловим – він починає переговори про створення коаліційного уряду. Ідея його організації схвалена ОБСЄ.

Зрештою, захопивши основні адміністративні будівлі столиці та повністю взявши владу у свої руки, опозиція домоглася відставки Аскара Акаєва, котрий втік до Москви. Парламент країни призначив на відповідальні посади прем’єр-міністра, спікера та інших опозиціонерів.

Після такої феєричної перемоги нова влада на деякий час втратила контроль над ситуацією і великими містами прокотилася хвиля мародерства (за деякими даними, навіть з людськими жертвами). Проте, новий уряд Киргизстану, зокрема міністр внутрішніх справ Фелікс Кулов, за досить короткий час зупинили безпорядки та відновлюють спокій у країні.

Після зустрічі із Курманбеком Бакієвим у Москві, 4 квітня Аскар Акаєв пішов у відставку. На дочасних президентських виборах переміг Курманбек Бакієв.

Що цікаво, тюльпани не фігурували у цій революції, на відміну від Революція троянд у Грузії. Таку назву вона отримала від Акаєва, що вжив її в одній зі своїх промов.

bookster

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ