18 серпня 1941 року, в Запоріжжі, частини радянських військ, відступаючи під натиском гітлерівських військ, підірвали греблю Дніпрогесу – найбільшої гідроелектростанції в Європі. Про це інформує Генеральний штаб ЗСУ.
Потужний вибух пролунав близько 20:00. Величезна тридцятиметрова хвиля накрила нижню частину Хортиці та південні райони міста разом з населенням та військовими. Тоді у дніпровських водах, за різними оцінками істориків, загинуло від 20 до 100 тисяч людей – переважно мирні жителі та радянські солдати, які переправлялися на лівий берег Дніпра.
Це була спецоперація НКВС, здійснена за наказом Сталіна. Про неї не знали ні мешканці Запоріжжя, ні військове командування. Для підриву греблі було закладено 20 тонн вибухівки, яку з Москви перевезли двома літаками. Також були знищені генератори станції та затоплено машинну залу.
Згодом нацисти відбудували дамбу, встановили нові турбіни, й станція виробляла електричний струм. У грудні 1943-го, відступаючи, фашисти намагалися теж підірвати Дніпрогес (заклали втричі більше вибухівки), але не встигли – надто стрімко наступала радянська армія.
Кілька років по тому на Нюрнберзькому процесі представники СРСР намагалися переконати світову спільноту в тому, що підрив Дніпрогесу 1941 року здійснили нацисти й перекласти на них відповідальність за цей злочин. Але ввести в оману прискіпливих у судових справах британців і американців їм не вдалося.
Упродовж років комуністична влада замовчувала наслідки тієї трагедії. Лише 18 серпня 2013 року у Запоріжжі встановлено пам’ятний хрест на честь потонулих.
