Через кілька тисяч років після своєї смерті правителі Давнього Єгипту змінили резиденцію: 3 квітня їхні мумії з неабиякими почестями транспортували з Каїрського музею на площі Тахрір до іншого — Музею єгипетської цивілізації у Фустаті.
Позолочені колісниці з муміями долали свій п’ятикілометровий шлях до нового помешкання на тлі святкових феєрверків, у супроводі хорів, які співали пісні давніми мовами, кінозірок, політиків, тисяч глядачів і навіть президента. Словом, влада Єгипту всіма можливими способами підкреслила значущість події (вартістю кілька мільйонів доларів) — не лише для країни, а й для світу, про це йдеться у матеріалі hromadske.ua.
«Парад мумій змусить усіх єгиптян пишатися своєю країною, — казав напередодні події колишній міністр старожитностей Єгипту Захі Хавасс (саме він свого часу активно сприяв поверненню єгипетських археологічних знахідок зі світових музеїв на батьківщину — ред.). — Під час пандемії коронавірусу люди хочуть бути щасливими, пишатися своїми пращурами. Тож вони чекатимуть їх на вулицях, аби привітатися зі своїми королями». Масові зібрання в Єгипті в умовах коронавірусу нині не заборонені, влада вважає, що ситуація під контролем. У стомільйонному Єгипті останнім часом фіксують приблизно 600-700 нових випадків інфікування щодня.
Герої параду — 22 мумії: 18 єгипетських царів та чотири цариці. Перевозили їх за хронологічним порядком їхнього правління: від Секененре Таа II із 17 династії, що володарював у XVI ст. до н.е., до Рамзеса IX, який жив у XII ст. до н.е. Більшість правителів — із часів Нового царства, що вважається «золотим віком» єгипетської цивілізації. Один із найвідоміших правителів, останки якого «переселили» в новий музей у Фустаті — Рамзес II Великий. Він правив Єгиптом понад 60 років і запам’ятався низкою успішних військових походів проти нубійців, лівійців та шерданів. А ще він прожив 90 років і став батьком понад сотні дітей (принаймні так кажуть історики).
Інша відома правителька — цариця Хатшепсут (XV ст. до н.е), одна з небагатьох монархів Єгипту, яка посіла престол усупереч традиції, фактично відсторонивши від влади свого неповнолітнього сина. Проте з царськими обов’язками, схоже, справлялася не гірше за чоловіків — змогла завершити відновлення Єгипту після нападів гіксосів та організовувала військові походи. Щоправда, чимало зображень і скульптур Хатшепсут усе ж фіксують її в образі чоловіка або принаймні в чоловічому одязі — адже фараон, відповідно до вірувань, мусив бути втіленням бога Гора. Кажуть, на офіційні прийоми та церемонії Хатшепсут інколи навіть надягала чоловічий головний убір та накладну бороду.
Одна з причин перевезення мумій царів до нового музею — сприятливіші умови, які він може забезпечити цінним експонатам. Обіцяють, що контроль температури й вологості там значно кращий. Серед труднощів процесу, зрозуміло, — підготовка мумій для транспортування (над яким працювали пів сотні фахівців) та саме перевезення. Усі позолочені колісниці з вигравіюваними іменами монархів, яких вони перевозили, своєю формою нагадують поховальні баржі, що транспортували царів до їхніх гробниць. Усі вони були оснащені амортизаторами. Відрізок дороги, яким прямували мумії, теж ретельно перевірили на наявність значних нерівностей. Загалом мумії збереглися в чудовому стані завдяки секретам унікальних методів муміфікації Давнього Єгипту. А втім, фахівці вирішили перестрахуватися й помістили останки у спеціальні закриті футляри, заповнені азотом, щоб уникнути ймовірних зовнішніх пошкоджень.
Для всіх мумій це вже далеко не перша мандрівка. Після поховання в розкішних гробницях Долини царів неподалік Луксора тисячі років тому їх незабаром перенесли в секретні схованки, щоб захистити в часи розкрадання гробниць. Вдалося відшукати їх лише наприкінці 1800-х років. Звідти більшість мумій транспортували човнами Нілом до Каїра, кількох — поїздами. Тодішні газети писали, що часом прикордонники (на блокпостах до в’їзду в Каїр) не знаходили мумій у своєму переліку товарів і позначали їх у дозволах на проходження як «солону рибу».
Деякі мумії потребували реставрації: у 1976-му Рамзеса II відправили до Парижа. Там йому, до речі, видали єгипетський паспорт, де у графі «рід занять» вказали «король (уже померлий)». «Я був вражений, коли побачив в аеропорту Парижа натовп репортерів і телекамер, які вітали Рамзеса, мовби живого президента чи короля», — розповідав нинішній міністр туризму та старожитностей Єгипту Халед аль-Анані. За його словами, саме ця подорож останків фараона надихнула його влаштувати грандіозний парад мумій.
Звісно, головна мета дійства — привабити до Єгипту і його історичних пам’яток більше мандрівників та оживити постраждалу від пандемії туристичну галузь, яка є значною статтею доходів для Єгипту. Новий Музей єгипетської цивілізації у Фустаті формально відкрився ще у 2017-му, але по-справжньому запрацює лише з 4 квітня, коли мумії вже розмістять у нових залах. Щоправда, побачити їх в експозиції, яка імітуватиме Долину царів, можна буде пізніше — з 18 квітня. Не варто плутати цей музей із новим Великим Єгипетським музеєм, який будують уже другий десяток років і обіцяють відкрити найближчим часом неподалік пірамід у Гізі. Там теж будуть мумії та все, що з ними пов’язане, зокрема відома колекція фараона Тутанхамона.
Напередодні параду на Єгипет звалилося чимало неприємностей. Унаслідок аварії двох поїздів на півдні країни померли понад 30 людей, ще 65 зазнали поранень. За два дні після цього в Каїрі обвалився будинок, під завалами знайшли 18 загиблих. Крім того, цілий тиждень Суецький канал блокувало вантажне судно EverGiven: збитки від цього оцінюють у більш ніж мільярд доларів. Стурбовані користувачі соцмереж почали пригадувати «прокляття фараонів» та висловлювати припущення, що корінь усіх нещодавніх нещасть якраз у спробі «потурбувати» й перевезти мумій на нове місце. До того ж у Єгипті давно триває дискусія, наскільки етично взагалі виставляти напоказ мумії царів (щодо них) і чи не краще їх знову перепоховати.
