Окремій механізованій бригаді, де проходить службу солдат Софія Нешева, насправді, дуже пощастило. Адже дівчина-військовослужбовець буквально скарбничка цивільних і військових талантів: співає, малює, проникливо читає вірші, смачно куховарить, уміє працювати з документами і...добре стріляє та б’ється! Навіть самі затяті піхотинці кажуть про неї «толкова дівчина, спину прикриє!»
— Сама я родом з міста Покровськ Донецької області, — каже 21-річна Софія. — Уперше прийшла до місцевого військкомату, коли мені виповнилось 19 років. Але...воєнком «завернув», сказав на контракт дівчині без середньої спеціальної освіти — зась. Довелося швиденько відівчитись на кухаря-кондитера. І знову йти штурмом на воєнкома. Цього разу він здався і я поїхала у навчальний центр «Десна». Скажу чесно — мені дуже подобалось! І коли інструктори нас дівчат намагалися жаліти — я дико протестувала. Ворог не пожаліє!
Після «учебки» Софія отримала розподіл у одну з механізованих бригад ЗС України і зараз зі своїм батальйоном обороняє підступи до Мар’їнки.
— Деякий час я була на бойових позиціях, адже я за штатом старший стрілець. Разом з усіма несла бойові чергування, чистила зброю, — говорить Софія. — А потім, за наказом командира мене відправили у штаб батальйону. Мовляв, ти добре пораєшся із документацією. Ну й поки троє дітей не будеш мати — на бойових позиціях тобі не має чого робити! Я розумію, що командир шкодує і хоче, як краще. Але я воювати хочу! Визволяти рідну Донеччину! Я ж для того і до війська прийшла! Я ж спеціально з дитинства готувалась: бігала, стріляла. На полювання перший раз у 5 років ходила і здобула свій перший трофей.
У дівчини-військовослужбовця є мрія — продовжити військову кар’єру у якості офіцера. Зараз вона обмірковує у який військовий ВНЗ подаватиме документи до вступу. Поки що вагається між двома: Національною академією Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові і Військовою академією ЗС України у місті Одеса.
Володимир Скоростецький (мобільна прес-група м. Авдіївка)
