Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Головні археологічні знахідки 2016 року
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

Головні археологічні знахідки 2016 року

Україна - це археологічний клондайк, переконаний вчений секретар Інституту археології Олексій Корвін-Піотровський. Територія країни, за його словами, була, як "прохідний двір" - тут жили багато народів, після яких залишилося чимало археологічних знахідок.

Чорнолакову амфору із зображенням хижака знайшли у скіфському кургані

Будинки на лижах

У вересні 2016-го археологи відкрили нову модель житла Трипільської культури, яка існувала на території України, Молдови і Румунії у V-III тисячоліттях до нашої ери.

Елемент трипільського житла - "лижа", на якій стояла конструкція

Це так звані будинки "на лижах", коли житла трималися на трьох підставках. Раніше такі конструкції знаходили лише на ніжках.

За 100 років знайшли 100 таких моделей. Але "лижі" відкрили вперше.

Знайшли їх у поселенні-гіганті Трипільської культури під назвою Тальянки у Черкаській області, розповідає пан Корвін-Піотровський.

В одному з трипільських жител знайшли набір маленьких посудин, викладені у велику посудину

Тальянки називають протомістом, воно існувало у V тисячолітті до нашої ери на площі майже 450 гектарів і нараховувало 2700 будівель. Вчені припускають, що там жили приблизно 10 тисяч людей. Таких поселень-гігантів немає більше ніде у світі.

Розкопки у Тальянках

Науковці інституту археології у 2012 році в Оксфорді видали збірку праць, присвячену цим поселенням.

Скіфський воїн

У 2016 році вчені досліджували один з найбільших скіфських курганів під назвою Турецька могила на околиці Харкова.

Амфору з острова Хіосс також знайшли у скіфському похованні

Курган мав висоту 4 метри, діаметр 40 метрів і, як припускають вчені, був пограбований ще у часи скіфів.

Там був похований озброєний знатний скіфський воїн. У могилі знайшли прикраси, залишки панцира, щит, вістря стріл, кінську збрую і чорнолакову амфору із зображенням хижака.

Виготовили амфору на острові Хіосс, що дозволяє датувати поховання V століттям до нашої ери.

Меч і золоті прикраси

У липні 2016 року в селі Червоний маяк, що на Херсонщині, під час розкопок сарматського поховання знайшли римську кераміку. А ще золоті прикраси з одягу - так звані бляшки, браслети, скляні намиста і довгий залізний меч. Датують речі серединою ІІ століття нашої ери.

Розкопки поховання у селі Червоний маяк

Знайдені золоті прикраси зберігаються в золотій коморі інституту археології. Їх очищають, досліджують і, можливо, колись покажуть на виставці.

Житла з кісток мамонтів

У селі Гінці Полтавській в області археологи вже більше 10 років досліджують поселення давніх людей.

Залишки будівлі з кісток мамонта

Ці дослідження вчені називають унікальними через відкриті там житла з кісток мамонтів, яким 25 тисяч років.

Житла мають складну конструкцію. На Полтавщині є музей, де можна побачити знайдені артефакти. Цього року у Гінцях продовжували досліджувати житла з кісток мамонта.

Хрестик з перламутру

В околицях Києва розкопували давньоруське поселення Ходосівка-Рославське. Науковці дослідили приблизно півтисячі квадратних метрів територій.

Там знайшли натільний хрестик з перламутру, елементи костюму, прикраси, зброю, уламки посуду.

Бронзова шпилька з пташкою

Залишки будівель Київської Русі досліджували на Софіївській Борщагівці - там виявили бронзову шпильку із пташкою.

Хрестик із зображенням святого Бориса

В урочищі Феофанія вчені досліджували давньоруське городище - Звенигород Київський, про який згадувалося у літописі. Там відкрили залишки житлових споруд, снопосушарки і хрестик із зображенням святого Бориса, який тримає в руці храм.

На Подолі на Кирилівській вулиці цього року відкрили раннє слов'янське поселення VI-VII століття.

Підземелля у центрі Ніжина

У центрі Ніжина знайшли комплекс підземних споруд XVI-XVII століття площею понад 200 метрів квадратних.

Кам'янець активізувався

У 2016 році у Кам'янці-Подільському створили архітектурно-археологічну експедицію. За півроку роботи її представники встигли знайти першу металообробну майстерню трипільської культури у центрі Старого міста, найраніше кам'яне брукування міської площі в Україні - мощення Польського ринку із великих вапнякових плит, а також відкрити нову вежу, що входила до системи міських фортифікацій.

А ще знайшли майстерню з відливання гармат - стратегічний військовий об'єкт Речі Посполитої - і дослідили садибу XVIII століття, де зібрали цілу колекцію глиняних люльок та фаянсових турецьких чашок.

Схоже, такі люльки полюбляли у Кам'янці

Рівне розкопує палац

У 2016-му рівняни отримали відповідь на питання, де у їхньому місті стояв палац князів Любомирських, і що від нього залишилося - принаймні так стверджують у відділі культури і туризму.

Споруди остаточно зруйнували після ІІ Світової війни, але тепер міська влада хоче відновити їх. На місці розкопок виявили залишки оборонного рову і підпори палацу. Восени усе розкопане законсервували, аби у майбутньому продовжити роботи.

Окрім того, у центральному парку Рівного нещодавно провалився асфальт - на тому місці виявили прихований тунель, і зараз намагаються з'ясувати, куди він вів.

У Рівному шукають, що лишилося від цього палацу

Дністровська експедиція

Українські археологічні дослідження, про які багато пишуть у європейських наукових виданнях, це доба палеоліту.

Розкопки на березі Дністра

У селі Непоротове на березі Дністра відкрили палеолітичну стоянку, якій приблизно 150 тисяч років. Там знайшли кам'яні знаряддя праці доби раннього палеоліту. Ними вичиняли шкури, полювали і обробляли дерево.

Дослідження проводили спільно з Кембриджським університетом і Королівським інститутом природничих наук Бельгії. З часом ці знахідки можна буде побачити у музеї інституту археології.

BBC.Україна

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ