Український інститут національної пам’яті спільно із Фондом Лідери Змін (Fundacja Liderzy Przemian) організував проведення двох серій семінарів для 25 керівників українських регіональних музеїв на тему «Дослідження феномену сучасного музею, його роль та місце у суспільстві як інституції пам’яті». Про це інформує прес-служба УІНП.
«Семінари відбуваються у межах музейної програми «Музей як інституція пам’яті», спрямованої Інститутом на допомогу регіональним музеям у розкритті потенціалу музеїв як майданчиків відновлення національної пам’яті та української ідентичності. Особливою темою, що потребує розширення бачення, є тема показу в музейній експозиції складної історії ХХ століття. Спілкування з польськими музейниками-практиками спонукає до того, щоб не боятися змін, не боятися ламати стереотипи, робити крок за кроком у створенні затребуваних українським суспільством майданчиків осмислення своєї історії», – говорить начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Наталя Іванченко.
Завдяки міжнародній співпраці було підготовлено та проведено 2 серії виїзних семінарів у Республіці Польща, відвідано 10 музейних установ (Музей польських євреїв Polin, Музей Варшавського повстання, Європейський центр Солідарності, Музей міста Ґдиня, Музеї еміграції, Сілезький Центр Свободи і Солідарності, Центр Документації Депортації мешканців Верхньої Сілезії до СРСР в 1945 році в Радзьонкові, Музею сілезьських повстань, Музею Глівіцької радіостанції, Дому пам’яті євреїв Верхньої Сілезії) у 8 містах (Варшаві, Ґданську, Ґдині, Катовіце, Радзьонкуві, Свєнтохловіце, Глівіце, Плоцьку), організовано 22 зустрічі із польськими музейниками-практиками, потенційними партнерами для спільних міжнародних проєктів, здійснено 2 візити пам’яті до поховань воїнів Української Народної Республіки на православному цвинтарі Варшава-Воля.
У центрі уваги спікерів були теми осмислення місії музею перед викликами сьогодення, розробка концепції експозиції на історичну тему, робота із травматичним минулим, нові підходи до побудови наративу музейними засобами, формати музейних заходів для залучення відвідувачів до аналізу минулого, формування критичного мислення, креативних підходів, суспільної взаємодії, громадянської активності, залучення коштів.
9-16 червня 2019 року було проведено першу серію із 13 семінарів, серед яких: «Навіщо нам музеї у ХХІ столітті», др. Павел Коваль, Інститут політичних наук Польської Академії Наук, співзасновник музею Варшавського повстання; «Музей Варшавського повстання – історія, мета, філософія експозиції»; «Освітня діяльність музею», Малгожата Панасюк та Пьотр Ковалік, відділ освіти Музею історії польських евреїв POLIN; «Маркетинг, довгострокове планування, залучення фінансування з альтернативних джерел – гранти, меценати, програми», Малгожата Зайонц – головний спеціаліст з питань досліджень, відділ маркетингу, «Організація тимчасових виставок», Йоанна Фікус – керівник відділу вистав Музею історії польських евреїв POLIN; «Як заховувати пам'ять про трагічні події в сучасному міському просторі», Мирослав Скурка; «Алгоритм проведення реекспозиції на основі сучасної місії музею», Агата Абрамовіч, заступниця директора музею міста Гдиня; «Еміграція у сучасному світі. Як про це розповідати в музеї?», Йоанна Майхшак – відділ культурних проектів, др. Гжегож Лабуда – відділ експонатів, Анна Послушна – освітній відділ, др. Рафал Рачиньскі – дослідницький відділ, Шимон Йоцек – головний спеціаліст з питань постійної експозиції Музею еміграції в Гдині; «Як і навіщо створили Європейський центр солідарності. Ідеї, які варто плекати або про Європу цінностей» Конрад Дзєкан, координатор освітніх програм ЄЦС; «Освітня та культурна діяльність ЄЦС. Фінансування та залучення зовнішніх коштів. Бізнес-план ЕЦС», Конрад Дзєкан, координатор освітніх програм ЄЦС; «Упокорення шахти „Вуєк”», зустріч зі свідком подій, ініціатором створення музею; «Як розповідати про травматичні події в історії країни?», презентація концепції розбудови Музею шахти «Вуєк», директор Сілезького Центру Свободи та Солідарності; «Центр Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р. – чому з’явилася така ідея? Концепція створення Центру», колектив авторів і засновників музею Центру Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р.; «Як розповідати про травматичні події в історії країни?», колектив авторів і засновників музею Центру Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р.
У семінарах мало можливість взяти участь 14 учасників, а саме керівники наступних музеїв: Новоайдарський районний краєзнавчий музей (Луганська область), Державний історико-культурний заповідник м. Острога, Музей міста Кам’янське (Дніпропетровська область), Біловодський районний краєзнавчий музей (Луганська область), Лисичанський міський краєзнавчий музей (Луганська область), Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Луганський обласний краєзнавчий музей, Запорізький обласний краєзнавчий музей, Міловський районний краєзнавчий музей (Луганська область), Попаснянський районний краєзнавчий музей (Луганська область), Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова, Дніпровський національний історичний музей ім. Д.Яворницького, Донецький обласний краєзнавчий музей, Одеський обласний краєзнавчий музей.
З 1 по 7 грудня було проведено другу серію із 8 семінарів, серед яких: “Регіональний музей: концепція, розвиток, популяризація”, директор музею, заступник з наукових питань Томаш Кордаль; “Локальний міський музей: ревіталізація складної пам’яті”, директорка музею; «Маркетинг, довгострокове планування, залучення фінансування з альтернативних джерел – гранти, меценати, програми», Малгожата Зайонц – головний спеціаліст з питань досліджень, відділ маркетингу, Йоанна Фікус – керівник відділу виставок Музею історії польських євреїв POLIN, Пьотр Ковалік - керівник освітнього відділу; «Упокорення шахти „Вуєк”», зустріч зі свідком подій, ініціатором створення музею; «Як розповідати про травматичні події в історії країни?», презентація концепції розбудови Музею шахти «Вуєк», директор Сілезького Центру Свободи та Солідарності; «Центр Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р. Невідома історія”, бургомістр гміни Радзьонкув Габріель Тобор; «Невідома історія. Як розповідати про травматичні події в історії країни?», директор Центру культури “Каролінка” Юстина Конік, колектив авторів і засновників музею Центру Документації депортації мешканців Горішньої Сілезії до СРСР у 1945 р.; “Локальна історія, котра вплинула на кордони Польщі на початку ХХ ст. Сілезьські традиції вчора і сьогодні”, директорка музею Сілезьких повстань Халіна Бєда.
У семінарах взяло участь 11 учасників, які представляють наступні музеї: Волинський краєзнавчий музей, КЗК "Обласний літературно-меморіальний музей Миколи Островського" (Шепетівка), КЗ "Покровський історичний музей" (Донецька область), Державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", Сумський обласний краєзнавчий музей, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім", Національний історико-культурний заповідник "Чигирин", Вінницький обласний краєзнавчий музей, Черкаський обласний краєзнавчий музей, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.
Під час перебування у Польщі українські музейники мали змогу зустрітися із Павелом Ковалем – доктором гуманітарних наук гуманістичних Інституту політичних наук Польської Академії Наук, політиком, істориком, публіцистом, депутатом Сейму та Європарламенту, Левом Захарчишиним, консулом України в Ґданську, мали за честь зустрітися із Габріелем Тобором, бургомістром міста Радзьонкув, одним із ініціаторів створення Центру дослідження депортації мешканців Верхньої Сілезії та представником родини, що постраждала від режиму комуністів.
Перед початком програм семінарів учасники поїздки відвідали поховання українських вояків на православному кладовищі Воля у Варшаві та поклали квіти.
Учасниками освітніх поїздок до Польщі проведено семінари для співробітників обласних та районних музеїв в Україні.
Програму організовано Українським інститутом національної пам’яті та FUNDACJA LIDERZY PRZEMIAN в межах Програми STUDY TOURS TO POLAND, за сприяння Ігор Пошивайло (Ihor Poshyvailo).
Учасники поїздки поділилися враженнями:
Марія Юзлова, Обласний літературно-меморіальний музей М.Островського
«Обласний літературно-меморіальний музей М. Островського незабаром змінить свою назву та профіль. Я входжу до робочої групи, яка працює над розробкою нової наукової концепції музею, що сфокусована на засудженні злочинів тоталітарного режиму та переосмисленні комуністичного минулого, поширенні знань про достовірну, звільнену від міфів та стереотипів історію України, яка була спотворена радянською пропагандою. Тому мене особливо цікавив досвід «складної історії» в польських музеях та робота над проектом наукової концепції. Отриманий досвід був своєчасним і корисним. Я не лише підвищила свій професійний рівень та ознайомилася з новими можливостями та методами роботи сучасних музеїв, але й вивчила практики, які зможу запровадити в музеї, зокрема, в написанні концепції та реекспозиції музею».
Ангеліна Рожкова, Покровський історичний музей
«Для мене було корисно подивитися на експозиції, зроблені професійно від А до Я, де враховані всі моменти – починаючи від сценарного плану, інтерактивності, помірної мультимедійності, освітлення, інклюзії. Сподіваюсь, українці також у близько му майбутньому переживуть музейний бум, а музеї матимуть уяву про місію та візію. Тобто, не лише як музеї мають виглядати та функціонувати, та, головне, - для кого. Завдяки цим семінарам я подолала певний психологічний бар’єр щодо можливостей співпраці з європейськими музеями. На сьогодні маю більше чи менше оформлені плани».
Діденко Яніна, Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"
«Навчальна поїздка була надзвичайно пізнавальною та корисною з огляду на ряд моментів. Ми мали можливість побачити роботу польських музеїв, познайомитися із роботою наукових підрозділів, зокрема створенням нових експозицій, поняттям сценарію експозиції. Побачили і дізналися про роль музеїв для ідентифікації національної та локальної. Ще одним важливим моментом є встановлення контактів із колегами. Саме це дозволяє в подальшому реалізувати спільні проєкти, обмінюватися актуальною інформацією щодо нових можливостей».
Олена Матюк, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник "Слово о полку Ігоревім"
«Важко устаткувати свої емоції та враження від побаченого в тих музеях, де нам пощастило побувати. Спробую викласти змістовно свої враження. Перш за все, це те, що полякам вдалося зламати стереотипи стандартного музею і чітко визначити місію музею як інституції суспільства. Вони зробили музеї відкритими для людей. Ми побачили, що музей може бути для людини чимось значно більшим, ніж місцем, де зберігаються експонати. Вразили способи подачі матеріалу, застосування інтерактиву і мультимедіа, вміння вдало зонувати музейний простір. Дуже багато корисного для організації роботи свого музею дізналася. Тому сподіваюся, що участь у семінарі надихне на написання створення нових проєктів. А щодо проведення реекспозиції у нашому краєзнавчому відділі, то тут вже питання назріло і воно нагальне. Тому буду брати за основу досвід колег, і вперед».
Тетяна Валах, Черкаський обласний краєзнавчий музей
«Щира подяка Українському інституту національної пам'яті та Фонду Лідери змін за змогу ознайомитися з музейної справою Польщі, перейняти досвід закордонних колег, які за кілька років змогли перебудувати її на якісно новому ґрунті, перетворивши музеї з установ, які цікаві обмеженому колу людей, в успішні і прогресивні культурні заклади, де велика увага приділяється освіті та вихованню молодого покоління на ґрунті патріотизму та загальнолюдських цінностей. А ще, це безцінний досвід в справі створення музейних наративів із складних питань історії країни та нових підходів у таких експозиціях. Я думаю, що завдяки такому досвіду через кілька років зміниться музейна справа і в Україні».
Віра Іванова, Сумський обласний краєзнавчий музей
«Відвідини семи музейних установ та двох Центрів культури Польщі дозволили суттєво наблизитись до розуміння польського музейництва як соціального феномену, що розвивається і має свої унікальні функції. В ході зустрічей із польським колегами та знайомства з експозиціями було отримано низку важливих відповідей на питання, що стосуються як культурного змісту музеїв (цінностей і норм, смислів і ролей, тобто музеїв як інституцій), так і їх структурної форми (розподілу повноважень, ієрархії функцій і т.д., тобто музеїв як організацій). Варто відзначити наступні, характерні для польських музеїв особливості, що, на мій погляд, є важливим чинником їх розвитку і соціального успіху.
1. Фахова ініціатива «знизу» та самоорганізація музейної інституцій під керівництвом директора-менеджера. Співпраця з іншими інституціями. Активне освоєння грантових коштів. Конкурсна система створення експозицій.
2. Залучення місцевого населення (волонтерський рух, спортивно-меморіальні заходи, інтерес музею до громадської думки щодо його роботи, співпраця з учасниками історичних подій та ін.).
3. Акцент на сучасну за формою і методами освітню роботу як основний інструмент збереження національної пам’яті.
4. Відкритість на співпрацю».
Валентина Майшлай, Волинський краєзнавчий музей
«Ця поїздка була надзвичайно корисною, насиченою та цікавою. Програма складена дуже вдало, безпосереднє знайомство з особливостями роботи музеїв. Кожен музей мав свою родзинку, але головне що ми для себе зрозуміли, що треба міняти підходи до роботи, свою свідомість. Потрібно музей робити відкритим для людей. Важлива освіта, наратив, співпраця з громадою. Ми зрозуміли куди рухатися, щоб змінити наші музеї і наші підходи».
Юлія Смірнова, Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності
«Поїздка до Польщі була дуже насиченою. Подивитися стільки музеїв, перейняти досвід, повчитися в них, як популяризувати музей, все це дуже цінне. Досвід і навчання є важливим елементом в тому як будувати подальшу роботу музею. Особисто для себе я взяла багато чого корисного з семінарів. Оскільки не завжди ти маєш змогу бачити роботу музею в середині, ми бачимо її лише ззовні, а цього разу завдяки Інституту національної пам'яті, ми побачили зсередини. Багато нюансів, які можна перейняти і поступово втілювати в нашому музеї. Такі поїздки дуже важливі, оскільки в нашій країні саме зараз музеї починають розвиватися, оновлюватися. Такі поїздки дають змогу зрозуміти, як працюють різні відділи іноземних музеїв, як популяризують музеї, як розповідають історію країни. Дякую і продовжуйте таке навчання для музейних працівників, бо ці знання безцінні»!
