15 вересня 2020 року виповнилось 5 років з часу створення Комунального закладу Львівської обласної ради “Адміністрація історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”.
Заповідник створений на базі двох пам’яток археології національного значення (городище VIII–XIII ст., охоронний номер 130011–Н та курганний могильник ХІ–ХІІ ст., охоронний номер 130012–Н). Вони репрезентують унікальний наріжний камінь в історії українського народу та держави.
За неповних п’ять років у сфері пам’яткоохоронної діяльності співробітникам заповідника на чолі з директором Володимиром Шелепом вдалося провести низку упорядкувальних та рекультиваційних робіт на Пліснеську (2016–2018 рр.), розробити базовий документ “Межі території та охоронної зони Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”. Напрацьовано чимало матеріалу до ще одного ключового документу: “План організації та розвитку історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”. Разом вони утворюють своєрідну “Конституцію” для Пліснеська, адже відповідно до вимог законодавства у них визначаються межі, територія, режим використання пам’яток археології тощо.
Пріоритетними векторами роботи працівників установи є наукова діяльність та популяризація історико-культурної спадщини. Для цього створено археологічну експедицію заповідника, яка продовжує працювати у руслі колишньої Пліснеської археологічної експедиції Інституту археології ЛНУ ім. І. Франка. Експедиція заповідника під керівництвом заступника директора з наукової роботи Андрія Филипчука проводить як щорічні стаціонарні розкопки на Пліснеську, так і розвідки й обстеження у Золочівському та Бродівському районах Львівської області (на пам’ятках що складають близьку й далеку околиці давнього Пліснеська). Інформація, почерпнута в результаті щорічних польових робіт, є необхідною для формування відповідних пам’яткоохоронних документів. Вона, звісно ж, лягає в основу нових наукових друкованих напрацювань, що публікуються у низці, передусім, вітчизняних збірників та журналів.
З метою комплексного зібрання та публікації інформації, отриманої у результаті щорічних польових робіт та опрацювання уже здобутого матеріалу, Адміністрація заповідника сформувала періодичне наукове видання “Пліснеські старожитності”, заснувала серію брошур “Studia antiquitatis” (1 випуск), “Studia biobibliographia” (2 випуски).
Мають місце окремі невеликі наукові заходи, переважно, у формі семінарів (3 заходи). Крім того, Історико-культуний заповідник уклав угоди про співпрацю з провідними науковими інституціями, зокрема, Інститутом народознавства НАН України, Львівським національним університетом ім. І. Франка, Інститутом археології ЛНУ ім. І. Франка та ін.
На основі здобутого та науково обґрунтованого матеріалу здійснюється науково-популяризаційна діяльність, зокрема, започатковано серію праць “Studia historia” (3 випуски), видано та розповсюджено серію буклетів, що висвітлюють історію й старожитності давнього Пліснеська (5 випусків). Все це дає гарне підґрунтя для ведення широкої культурно-просвітницької діяльності, зокрема, шляхом співпраці із засобами масової інформації під час розкопок, створенням спільних відео-проектів (понад 20 випусків, у т.ч. “Стежками нашої спадщини”, короткий популярний фільм про Пліснеськ та ін.), організації виставок артефактів (3 заходи) тощо.
Окремо варто згадати й про співпрацю заповідника з освітніми установами Львова та області. Співробітники проводять пізнавально-розвивальні заходи для учнів, батьків і вчителів, в ігровій формі розповідають про житлобудування, господарство, ремесла та промисли мешканців не лише давнього Пліснеська, а й Українького Прикарпаття загалом, читають лекції про Пліснеський археологічний комплекс.
У плані раціонального використання історико-культурного потенціалу Пліснеська для широкої аудиторії, важливим є ведення екскурсій. У планах на найближчі роки – ще й реалізація проекту археологічного скансену, який, сподіваємося, стане основним містком між наукою та суспільством, адже візуалізація минулого – найголовніше у введенні широких мас в екскурс нашої історії та культури. Перший крок до створення скансену було здійснено минулого року, коли за підтримки Українського культурного фонду нашій команді на чолі з В. Шелепом, к.і.н., завідувачем відділу охорони та популяризації історико-культурної спадщини Віталієм Ляскою та А. Филипчуком, вдалося реалізувати проект “3-D модель Давнього Пліснеська”.
Загалом, усі вектори роботи Заповідника є важливими не лише самі собою. Вони мають неабияку вагу в комплексі, взаємодоповнюючи та взаємокоригуючи один одного.
Заповідник “Давній Пліснеськ” завжди відкритий як для туристів, так і для науковців! Усіх охочих завжди будемо раді бачити на цій унікальній пам’ятці нашої історії та культури.
Ми завжди вважали і продовжуємо твердити, що головний ресурс Заповідника як установи ‒ це люди. У нас працювали й нині працюють прекрасні фахівці! Ми вже давно засвоїли просту істину UBI CONCORDIA, IBI VICTORIA!
