Вже 10-й рік, починаючи від 2007-го, День розвідки в Україні відзначається у вересні – а варто було б 11 квітня…
11 квітня 1918 року наказом тодішнього військового міністра Олександра Сливинського (справжнє прізвище – Слива) розвідвідділ, сформований перед тим протягом місяця, увійшов до складу Генштабу Армії УНР. Нова структура від перших днів розпочала активний збір розвідувальної інформації на Дону, у Румунії і на Кубані. Формується агентурний апарат, радіорозвідка, інформаційно-аналітичний відділ.
У червні 1918 року за ініціативи полковника Михайла Дроздовського розвідвідділ Генштабу значно посилює радіорозвідку, Армія і Чорноморський флот масово використовують авіарозвідку, а сам розвідвідділ, формуючи агентурну мережу далеко за межами України, структурно поділяється на три підрозділи. Перший з них займається збором розвідданих у балканських країнах і Туреччині; другий – у Росії та на Кавказі; третій – співпрацює з арміями союзних держав Антанти…
Серед видатних постатей тогочасної української контррозвідки – і уродженець Черкащини (з шполянської Сердегівки) Никифір Дишлевий – він очолював контррозвідку 4-ї Київської стрілецької дивізії УНР, якою командував полковник Андрій Вовк із Золотоніщини, а потім був у штабній команді очільника Другого Зимового походу Армії УНР генерал-хорунжого Юрка Тютюнника (родом зі Звенигородщини), який розвідці приділяв надзвичайно велику увагу, розбудувавши її за польським взірцем і поділивши на офензиву (розвідку) та дифензиву (контррозвідку)…
Андрій Кравець
