Слухай онлайн
Культура

Ковчег "Україна" припиняє будь-яку співпрацю з Оксаною Линів

ЗАЯВА КУЛЬТУРНОЇ ПЛАТФОРМИ КОВЧЕГ "Україна"
Оксана Линів з російським режисером Дмітрієм Чєрняковим в німецькому Байройті, липень 2021

Ми шоковані тим фактом, що 7-9 квітня в Teatro Comunale Bologna його музична директорка українська диригентка Оксана Линів готує прем’єру опери Петра Чайковського «Іоланта» російською мовою за участі російських виконавців та музикантантів. 

Українські солісти та композитори уже відмовились від такої ганебної співпраці. Втім, сама пані Линів офіційно заявила, що готова співпрацювати з росіянами, а для цього російським артистам достатньо лише написати заяву про засудження війни.

У той час, як Міністерство культури та інформаційної політики України та Ukrainian Institute - Український інститут разом із усією українською культурною спільнотою шле відозви у всі культурні інституції світу з роз'ясненням чому потрібно припинити будь-яку співпрацю з росіянами, чому не існує "хороших рускіх"; в той час, як долаючи шалений спротив і нерозуміння західного світу щодо руху Cancel Russian culture, неймовірними зусиллями нам вдалось переконати близько ста різних інституцій задекларувати публічну відмову від співпраці з Росією (це зробила Мюнхенська філармонія, Карнеґі-голл, Каннський фестиваль, що відмовився брати у свою програму російські фільми й делегацію); в той час, як безпрецедентну реакцію на заклик скасувати російську культуру виказали десятки інституцій, що роками співпрацювали з Росією, – і ми щиро захоплюємось їхньою принциповістю і висловлюємо глибоку вдячність багатьом польським оркестрам і філармоніям, литовським інституціям, які видалили з усіх програм російську класичну музику і відмовилися від співпраці з російськими артистами, а натомість самі українці ідуть на відверту співпрацю з ворогом і тим самим реабілітують росіян в очах і так дуже лояльного до них Західного світу.

Ми вважаємо, що культура є наймогутнішою зброєю у цій війні, і росія впродовж століть використовувала саме культуру для прикриття своїх імперських злочинів. Тож "допоки Росія цілеспрямовано влаштовує геноцид української нації та її культури, допоки вбиває мирних людей, бомбить дитячі лікарні, школи, музеї, церкви, бібліотеки, будь-яка співпраця з представниками країни-агресора у будь-яких ініціативах та заходах нормалізує терористичні дії Росії і є неприпустимою" (цитата з відозви українських культурних інституцій до світу).

Продовжувати співпрацю з росіянами – це значить бути за одно з німецьким канцлером Олафом Шольцом, який вважає, що «ця війна – це війна Путіна», а "простиє рускіє" не винні; це бути суголосим з німецьким PEN-клубом, який заявляє, що жертви війни – це усі "росіяни доброї волі" і навіть "обмануті російські солдати, які гинуть в Україні за фантазії Путіна". «Ворог – Путін, а не Пушкін», — цією цитатою президента німецького PEN-клубу Деніза Юджеля можна резюмувати усіх поборників такого "гуманізму" по-німецьки. І тепер "славні" українські митці доєднуються до цього хору західних "гуманістів".

Ми вважаємо, що особливим цинізмом є однією рукою писати пост, у якому висловлювати співчуття диригенту Львівської опери з приводу трагічної загибелі його батьків в Ірпені, а іншою – підписувати контракти з тими, хто прямо причетний до їхнього вбивства. "За те, що відбувається нині в Україні, російська культура і російські культурні діячі несуть відповідальність поряд із російською зброєю. Бо саме культура і її носії поставляють в російські мізки уявлення про те, що таке «добре» і що таке «погано», саме вони вибудовують їхню систему цінностей – ту систему цінностей, яка дозволяє потім бомбити пологові будинки і музеї" (зі статті Катерини Щоткіної для ДТ).

Дякуємо за принципову позицію багатьом українським композиторам і музикознавцям, які не побоялись голосно заявити про неприпустимість таких дій з боку вищезгаданої української культурної діячки. Адже жодні заслуги, ордени чи регалії не можуть оправдати співпрацю з ворогом в час війни, рейдерські захоплення чужих проектів, крадіжку інтелектуальної власності чи порушення інших юридичних і етичних норм. 

Як зазначив директор Українського Інституту Володимир Шейко, ‘cancel Russian culture’ є нашим інструментом самозбереження, а не актом агресії.

Культурна платформа "Ковчег Україна" припиняє будь-яку співпрацю з українською диригенткою Оксаною Линів. 

-------------

п.с.  Окрім зазначеного вище, платформа "Ковчег "Україна" мала дуже сумний досвід співпраці з пані Линів. Засновники Ковчегу Ярина Винницька і Дмитро Осипов (ініціатори платформи і власники бренду) заявляють про рейдерську атаку на їхній проект з боку пані Линів, про несанкціоновані спроби пані Линів за їх спиною зареєструвати торгову марку на їхній бренд, про безпрецедентне свавілля – пані Линів власними руками знищила спільний ютуб-канал музичного підпроекту Ковчег "Україна" з сукупними мільйонними переглядами (де тільки пісня "Птах" авторства Сергія Жадана і ДахиБрахи мала 400 тис. переглядів) лишень для того, аби в одноосібному порядку без жодного погодження з автором і креативним продюсером проекту створити власні паралельні канали і сторінки у соцмережах, чим спантеличила наших прихильників, а також знищила всю комунікаційну стратегію, фірмовий стиль і піар-кампанію музичного проєкту "Ковчег". Наглядова рада та меценати фестивалю класичної музики "LvivMozArt", співзасновницею якого є пані Линів, поставили їй категоричну вимогу повернути стосунки з "Ковчегом" у правове та етичне поле, інакше вона втратить свій фестиваль. Неймовірними спільними зусиллями після багатомісячної наполегливої праці юристів з обох сторін було фіналізовано Меморандум про співпрацю між пані Линів і нашою культурною платформою, у який вона вносила безліч правок і неодноразово перепогоджувала, але в результаті відмовилася підписувати. Ми ще мали надію повернути стосунки у конструктивне русло, але після ганебної колаборації з російськими виконавцями в час війни не бачимо більше серед пасажирів нашого "Ковчегу" пані Оксану Линів.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ