ГУР Міноборони підготували дайджест інтерв’ю начальника розвідки України генерал-майора Кирила Буданова проєкту “Різні люди”.
“Мистецтво війни”:
Те, що ми дезорієнтували противника ― це точно факт. Допоки все не закінчиться, вони, я думаю, так і не зрозуміють, що взагалі відбувалося і відбулось.
Що важливіше: заплутати противника чи ризикнути тим, що хтось в Україні це не зовсім правильно зрозуміє? Як на мене, відповідь очевидна: заплутати противника.
Ядерні ризики:
До ядерної війни ми ніяк не наблизились, проте й не віддалились. Загалом, ця загроза навіяна штучно. Зрозуміло, в теорії все можливо, але ймовірність ― майже нульова, бо закінчиться все це стратегічним програшем російської федерації.
Стратегічний програш ― це руйнування усієї стратегічної мети існування цього політичного устрою.
Майбутнє росії у світі:
Російське керівництво хотіло “величі”, щоб з ними усі рахувались ― “біполярний світ”, як вони кажуть. Біполярний світ, можливо, і буде, але точно без них. Вони просто уже не можуть: ані за рівнем економіки, ані вже за рівнем воєнної чи дипломатичної сили.
Воєнний потенціал армії рф:
Все, що росіяни могли задіяти проти нас, вони уже задіяли.
Потенціал до серйозних наступальних дій армії рф абсолютно вичерпаний. Зараз вони мають серйозний потенціал для оборони. Оборону вони побудували ешелоновану, правильну, потужну. Але це вже не та російська армія, яка могла проводити серйозні наступальні операції.
Локальні дії на рівні Бахмута ― так, по 50-70 метрів на день їм вдається проходити, а інколи ― не вдається. Це, вибачте, трошки не рівень для, як вони самі казали, другої армії світу.
Угруповання рф, яке задіяне у воєнних діях проти України ― біля 370 тисяч воєнного компоненту, біля 20 тисяч національної гвардії і біля 7 тисяч, уже станом на зараз, сукупності різних воєнізованих формувань.
Заздрість шойґу:
Те, що говорить [власник т.зв. пвк “ваґнер”] пріґожин ― переважно правда. Є речі, які двояко сприймаються, але десь 80% з того, що він каже ― чиста правда.
Мені прикро визнавати, але так звана пвк під умовною назвою “ваґнер” показала свою ефективність ― на відміну від російської армії. На цьому тлі їхні конфлікти ще більше загострились.
Те, що пріґожин каже, мовляв нема снарядів та підтримки ― певною мірою це через заздрість у військовому керівництві рф, яке уособлює зараз шойґу та ґєрасімов, але там є й інші генерали, які мають трохи іншу думку.
Команда шойґу та ґєрасімова робить усе, щоб стерти ці чвк-підрозділи. На жаль, я маю визнати, що найефективнішим є саме “ваґнер”. Ніхто в російській федерації з ними не зрівняється в ефективності ведення бойових дій.
Шпигуни в Інтернаціональному легіоні:
Кількість іноземних добровольців на початку березня 2022 року сягала тисяч осіб. До Інтернаціонального легіону брали тільки тих, хто так чи інакше підходив під критерії морально-бойової готовності.
В Інтернаціональному Легіоні були шпигуни з різних країн, але це низький відсоток. Більшість тих, кого намагались “засунути” ― а такі спроби були, наша власна безпека відфільтровувала на етапі відбору та співбесід.
Агентура рф в Україні:
Агентурна мережа рф в Україні залишається, але її потужність багато в чому виявилась міфом.
Конкуренція спецслужб України:
Я особисто дуже поважаю генерала Малюка. У мене з ним дружні, можна сказати, навіть особисті відносини. З ним усе чудово.
Здорова конкуренція між спецслужбами ― вона завжди є, і це нормальний процес. Це дуже добре, що вона є.
Агенти ГУР у кремлі:
Так, у росії ми маємо свої джерела, які нас чудово інформують.
Оцінка російських спецслужб:
Армія рф ― не друга у світі. Мабуть, що й не третя, але в першу десятку точно входить.
Ми в стані війни з однією із найпотужніших військових машин, які були та існують та з дуже серйозною, на відміну від армії, максимально потужною системою спеціальних служб. Недооцінювати противника було б неправильно.
Оскільки ми діємо більш-менш ефективно, це означає, що ми діємо правильно.
“Партизанський” рух в росії:
Сили спротиву в росії ― розгалужені, часто не об’єднані в єдину систему, але переважно керовані організми.
На нашу думку, об’єднувати їх не потрібно. Зрадник в одній організації знищить тільки одну організацію. Якщо вони будуть об’єднані, то втрати будуть непоправними.
Україна ― не росія:
Протестний потенціал російського суспільства майже нульовий. Розхитати росію зсередини можна буде тільки тоді, коли до цього будуть готові еліти. Там немає громадянського суспільства ― це не Україна, навіть некоректно порівнювати.
Поромна переправа на тамань:
Більша частина радикально проросійськи налаштованого населення з першим заходом підрозділів Сил безпеки та оборони України у Крим в будь-якому форматі одразу рушить через поромну переправу на материкову частину рф.
Я думаю, що кримський міст не потрібен.
Білоруський фактор:
Подобається він нам чи ні, але лукашенко ― не ідіот. Вінн перший прагне не допустити повторення ситуації 24.02.22 року. Насправді, тоді його думку особливо не враховували, але, як усі ми бачимо, він зробив висновки.
Ми задіювали усі наші можливі шляхи комунікації, які в нас були. Навіть задіювали одного народного депутата, це теж правда, заради того, щоб не допустити втягування Білорусі як країни в цю війну.
Надію втягнути лукашенка у війну путін втратив. Боєприпаси з Білорусі росіяни вивезли, це правда ― вивезли майже все, що можна було. Використовують полігони білоруські для підготовки своїх мобілізованих. Зрештою, це все.
Дрони на війні:
Війна довела концепцію максимальної ефективності використання дронів і як розвідників, і як камікадзе.
Ударні дрони багаторазового використання (зі скидом боєприпасу) показали меншу ефективність через високу насиченість засобами ППО як і в нас, так і у противника.
Дрон-камікадзе, який летить в один кінець, має більше шансів на успіх.
Дрони, які мають працювати як літаки для нанесення ударів ― їх, зазвичай, збивають.
Участь у “кримському рейді” 2016 року:
Так, брав. Ну і що?
Чи тягне зараз “у поле”? Тягне. Чи є змога? У кращому випадку, рідко. Я буваю у своїх людей і буваю з ними, але зрозуміло, що це не 90% мого життя.
Визначальний момент у війні:
Перший день повномасштабного вторгнення рф та бої в Мощуні ― це події, які зрештою до кінця зруйнували плани російської федерації.
Вибивання їх з Ірпеня поставило крапку, але головне ― Мощун і бої в Гостомелі. Це ті події, які повністю зруйнували російський задум.
Маємо докласти зусиль, аби 2023 року усе закінчити.
