Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Війна з Росією

Легенда "Да Вінчі": на війні загинув український військовий Дмитро Коцюбайло

Фото - ВВС
Фото - ВВС
Фото - ВВС
Фото - ВВС
Фото - ВВС
Фото - ВВС
1/3
У боях за Україну загинув легендарний військовий Дмитро Коцюбайло, відомий як "Да Вінчі". Свого часу він отримав найвищу державну нагороду – звання Героя України і був одним з наймолодших героїв України.

Як пише ВВС Україна, Дмитру Коцюбайлу було 27 років, він був командиром батальйону 67-ї окремої механізованої бригади "Вовки Да Вінчі". Він загинув у бою під Бахмутом. Повідомлення про загибель воїна спочатку зʼявились у соцмережах, пізніше його підтвердив президент України Володимир Зеленський. 

"Сьогодні в бою загинув "Да Вінчі", герой України, доброволець, людина-символ, людина-хоробрість, - Дмитро Коцюбайло. Один із тих, чия особиста історія, характер, сміливість навіки стали історією, характером і сміливістю України", - сказав Володимир Зеленський.

Побратими військового написали, що він загинув під час виконання бойового завдання. Загинув зі зброєю в руках, загинув, першим ідучи в бій. Жив і загинув як Герой, йдеться у повідомленні на сторінці підрозділу "Вовки Да Вінчі".

Що відомо про Дмитра Коцюбайла?

Коцюбайло народився у 1995 році в Івано-Франківській області, був активним учасником Революції гідности. Пішов на фронт у 2014 році добровольцем, коли йому було 18 років.

Він був командиром взводу, а з 2015 року роти добровольців. У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької області, після одужання повернувся на фронт.

2016 році його призначили командиром 1-шої окремої штурмової роти "Вовки Да Вінчі".

Він здобув звання Героя України у 2021-му році, з 2017-го - “Народний герой”.

Минулого літа вже 27-річний Да Вінчі став військовослужбовцем Збройних сил України, отримавши первинне звання - молодший лейтенант. Російське вторгнення Коцюбайло і його добровольчий підрозділ зустріли на Донбасі. У середині лютого рота Да Вінчі воювала поблизу Щастя.

Пізніше його підрозділ перемістився на Криворізький напрямок, потім на Харківщину і після цього на Луганщину і Донеччину. Він брав активну участь у деокупації Харківської області.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ