Журналісти Гал-інфо віднайшли архівні лемківські різдвяні пісні.
“Вже помолились батько й мати,
Просячи в Бога кращої долі,
Діточки склали рученята:
– “Дай нам Ісусе життя й волі!”
Такі слова лунають в одній із маловідомих лемківських пісень на різдвяну тематику. Її слова належать одному із представників Лемківщини – Степану Вархоляку. Тексти його пісень журналісти Гал-інфо віднайшли у фонді справ видавництва “Наш Лемко” за 1936 рік у Центральному державному історичному архіві України у м. Львів.
Часопис “Наш Лемко” виходив у Львові у міжвоєнний період (1934-1939). Автори видання були активними прихильниками української самостійності, а також підтримували розвиток лемківської культури у єдності з нею. Часопис став голосом етнографічного регіону, у ньому публікували тексти різних спрямувань: культури, політики, сільського господарства, економіки, міжнародних відносин, історії тощо. На сторінках можна було знайти навіть дитячі вірші та казки.
Визначальне значення часопис має для дослідників, адже опубліковані у ньому тексти часто були авторства пересічних громадян, які могли надсилати власні матеріали до газети. Зокрема, у газеті були постійні рубрики “З наших сіл і міст”, “Новинки”, “Листування”, у яких дописувачі з лемківських сіл і містечок інформували про актуальні події. У такий спосіб часопис формував єдність та національну активність лемківського населення.
Колядки та авторські лемківські пісні різдвяної тематики публікувались у виданні у період зимових свят. З нагоди світлого свята Різдва Гал-інфо публікує кілька текстів відповідних співанок авторства Степана Верхоляка та Ганусі Тупаківної. Детальніше ознайомитись із рукописами можна на опублікованих світлинах архівних справ.
Лемківщина під Різдво
“Рік по році нам минає,
Життя пливе та тухне…
Все радо Різдво витаєм,
Все живіше серце б’є.
Авреолею нам сяє
Кожне Слово, кожний Чин
Того, котрий з Діви ся рождає
Це Він справжній Божий Син.
Для людей доброї волі
Ця Новина щастям тхне,
Є предвісником вільної долі
Котру Христос всім несе…
Всім поневоленим народам
Надію вливає в кров
Що й для них ясна свобода
Приблизилась о рік знову…
А на всіх тиранів лютих,
На Іродів, на бродяг,
На всіх з людськості визутих
Наводить смертельних жах…
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Ми Різдво стрічаєм в хвилі
Наступу зі всіх сторін:
Наші ниви і оселі
Видають тихий зовістогін!..
Павук Лемкам сітку ладить
Обережно, хоч без скрухи
Й поки що хитро нам кадить… –
Згодом лапне гейби мухи.
Вже й в Церквицю нашу славу
москвин хитро всунув мацки;
– “Опаную, дам під лаву
Й герцюватиму помацки…”
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Держись, брате, кріпко віри,
На дусі не упадай;
Підуть в розтіч лицеміри
І Правда воскресне. Знай!
Христос нам Родився, нині
Слово сталося Тілом.
З ім’ям Божим Україні
Прискорім радість ділом.
Хто ворог нашого роду,
Хто з сатанської є чети,
Того усунемо з броду
До Світляної мети!
Степан Вархоляк
