За останні десять років наукові працівники «Рятівної археологічної служби» у Львові буквально накопали достатньо артефактів, щоб нині взятися за масштабні історичні реконструкції. Поселення, на основі якого постав княжий Львів, функціонувало в ареалі приблизно від церкви Святого Миколая (вул. Б.Хмельницького, 28а) до русла річки Полтви, від перехрестя вул. Краківської–Вірменської і до залізничної колії. Про це в коментарі Гал-інфо розповів директор НДЦ «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України Олег Осаульчук.
Він розповів, що впродовж останнього десятиліття розкопок у Львові археологам вдалося знайти достатню кількість матеріалів, щоб зробити певні висновки про поселення, яке існувало до появи нашого міста.
«Площа Старий Ринок не виправдала своєї назви, оскільки під час досліджень ми виявили, на жаль, дуже мало давньоруського матеріалу, а в деяких місцях його взагалі не було. Де-факто у 2007-2015 рр. на розі вулиць Краківська – Вірменська ми отримали більше цікавого матеріалу, який свідчить, що не Казимир Великий (титулярний «Король Русі», - ред.) розплановував середньовічне середмістя Львова, а ще давньоруські князі. Казимир завоював місто і продовжив його розвиток», - сказав Олег Осаульчук.
Археологи сподіваються знайти долітописний Львів
«Наразі ми ще не готові ввести в науковий обіг увесь наявний матеріал, адже ще багато потрібно доопрацювати», - наголосив Олег Осаульчук.
Археологи знаходили у Львові артефакти, які свідчать, що слов’янське поселення на його теренах існувало задовго до першої літописної згадки про місто. Зокрема, територія від церкви Святого Миколая до русла р. Полтви, від залізничної колії до наріжжя вулиць Краківська - Вірменська була основним ядром цього поселення.
«На розі вулиць Краківська – Вірменська ми знайшли матеріали VIII ст. – слов’янські горщики та інший давньоруський матеріал. Це в центрі, так званого, польського Львова.
На площі Святого Теодора дослідники виявили черняхівське житло ІV-ІІІ ст., на території ринку "Добробут" також було виявлено матеріали того часу. На вул. Весела – слов’янське житло VІІ ст.
Топ-7 археологічних знахідок 2015 року у Львові
«Окрім того, в історичній частині Львова ми знаходили матеріали палеоліту та мезоліту, матеріали ІV-V тис. н. е. Власне, з цього періоду і починається постійне загосподарювання цих теренів. На багатьох ділянках, які ми досліджували, є практично неперервний культурний шар від ІV ст. і до наших часів. Тобто з певністю ми можемо говорити, що ця територія ніколи не постувала.
Поселення, яке передувало утворенню Львова, було топографічно вдало розташоване. Якби нам вдалося виявити хоча б якісь рештки укріплень слов’янського часу, то ми б могли говорити, що Львів, як міське, чи радше протоміське, утворення, міг мати історію старшу на 300-500 років, але ми не знайшли жодного оборонного укріплення того часу», - сказав Олег Осаульчук.
Археолог додав: «Ми можемо стверджувати, що Львів утворився на основі давнішого слов’янського поселення, яке постало. як мінімум, на 500-600 років раніше за першу літописну згадку про місто. А міський осередок під назвою “Львів” очевидно, що не міг з’явитися раніше, ніж народився князь Лев Данилович».
