Міхеіл Саакашвілі зі своїми соратниками грубо порушив законодавство України, де він, як каже, прагне знайти юридичний захист. На Кремлі неспроможні вибрати усталений зовнішньополітичний курс. Думанський, Расмуссен і Вершбоу накреслили плани деокупації Донбасу, а США збільшать фінансування безпеки України.
Румунія й Угорщина нахабно втручаються у внутрішні справи України. Тим часом «за поребриком» життя тамтешньої тубільної популяції перетворюється в існування.
Лжеіменний реформатор із антидержавницькою свитою
До своїх чотирьох кримінальних справ на рідній батьківщині грузинський експат додав собі ще одну – за незаконний перетин українського кордону. Олег Слободян, прес-секретар Державної прикордонної служби, повідомив, що нелегал Міхеіл Саакашвілі незаконно перетнув польсько-український кордон у пункті пропуску «Шегині».
Незаконний перетин українського кордону готували специ, які поширили інформацію про явління Саакашвілі в Україні через пункт прикордонного пропуску «Краковець», а насправді готували прорив кордону в пункті пропуску «Щегині». Є припущення, що це можуть бути професіонали, які знають колишній кордон СРСР ще із радянських часів. Отож під прикриттям натовпу група спеціально підготовлених осіб прорвала пункт прикордонного пропуску з тильного боку, вторглась на територію Польщі, вчинила бійку з прикордонниками і через зроблений прохід затягла Саакашвілі з його свитою на територію України.
Прибічники Саакашвілі розповіли його прихильникам у ПП «Краковець» свою версію прикордонного прориву: «Мирні люди з українського боку мирно зайшли на український кордон і абсолютно мирно забрали делегацію, де були народні депутати і Саакашвілі, і вони разом мирно перейшли на територію України пішки, і тепер їдуть до Львова».
Якщо народні депутати разом із нелегалом Саакашвілі насправді пройшли на територію України через штучно зроблений незаконний прохід, тоді вони вже не законотворці, а грубі порушники українського законодавства. Державна прикордонна служба готує матеріали у прокуратуру за чотирма епізодами:
▪ нанесення тілесних ушкоджень співробітникам прикордонної служби;
▪ незаконний прорив на режимний об’єкт;
▪ незаконний перетин державного кордону;
▪ порушення міжнародних угод із польською стороною.
Всі учасники прориву українського кордону, а так звані народні законотворці у першу чергу, добре розуміли свої протиправні дії. Як розуміли і те, що безлад, який вони вчинили на кордоні, тепер на Кремлі будуть використовувати, щоби започаткувати у Брюсселі питання перегляду для Україні наданого безвізу. Не виключено, що прикордонне Міхо-шоу й було сплановане і щедро фінансоване саме заради створення для України політичного антиіміджу.
Ніщо не перешкоджало Саакашвілі вирішувати своє питання цивілізованим способом: прибути на український кордон без шоу і галасу, здати анульований український паспорт, оформити документи для тимчасового перебування в Україні й на законних підставах звернутись у суд для відновлення скасованого громадянства. Натомість він вирішив відстоювати свою наполегливу забаганку жити в Україні традиційними для нього засобами свавілля, які часто застосовував під час свого перебування на посаді президента Грузії.
Щегинський прорив – це крапка на політичному майбутньому Саакашвілі, адже тепер у жодній цивілізованій країні авторитетні політики будуть його сторонитись. Від дня незаконного перетину українського кордону Міхеіл Саакашвілі записав себе і свій «Рух деструктивних сил» у політичні парії.
У львівському Вірменському дворику, в пивному ресторані, Саакашвілі, Садовий, Тимошенко і Ко святкували «Піррову перемогу». Похмілля вседозволеності мине, а реальність буде гіркою для всіх, хто заповзявся нищити основи української державності. Доля Януковича не сприяє життєвому досвіду тих політиків, у яких атрофована здатність вчитись на чужих помилках.
Український прапор над парламентом Альберти
Відтепер над будівлею канадського парламенту в Альберті буде майоріти і стяг України. У церемонії офіційного підняття українського державного прапора взяла участь Рейчел Нотлі, прем'єр-міністр штату Альберти, Дерон Білоус, міністр економічного розвитку і торгівлі штату Альберти, інші високопосадовці Канади.
Під час урочистої церемонії підняття українського прапора над будівлею місцевого парламенту Рейчел Нотлі промовила: «Наш уряд із гордістю констатує видатний внесок альбертійців українського походження у становлення і розвиток нашої провінції. Від приватного сектору і до академічної сфери, від державної служби і до культури та спорту – альбертійці українського походження відіграли провідну роль в історії штату».
Політичні флюгери Москви
На Москві вже пошкодували, що Путін, будучи в Китаю, під саміту вирядився у «голуба миру», що невластиво для кремлівського узурпатора. Путіну забаглось ввести міжнародних миротворців – «блакитні каски» – на межу зіткнення ВСУ із кремлівськими терористами, бо така кремлівська позиція «відповідає логічністю на рішення Мінських угод».
Коли Путіну, по приїзді на Москву, більш-менш адекватна обслуга пояснила, що миротворців вводять на територію, а не на внутрішні розмежувальні кордони, він наказав Лаврову переформатувати кремлівські забаганки.
Після усвідомлення провалу своєї миротворчої багатоходівки Путін уже не хоче бачити на Донбасі міжнародний контингент, а тільки озброєні загони для охорони представників місії ОБСЄ, чисельність і контингент яких Київ зобов’язаний узгодити із бандитами ОРДЛО. Бо тепер тільки така кремлівська позиція «відповідає логічністю на рішення Мінських угод».
Доктрина Думанського
Юрій Думанський, генерал-лейтенант та екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ, заявив, що пропозиція Путіна стосовно миротворців на Донбасі буде українцям тільки на шкоду. Підступна кремлівська оферта приховує такі руйнівні для України умови:
▪ зберегти на окупованій території Донбасу хаос і беззаконня;
▪ зберегти окуповану територію Донбасу під контролем Кремля;
▪ законсервувати кремлівську агресію на Донбасі на невизначений термін;
▪ легалізувати терористів ОРДЛО і впровадити їх в український парламент;
▪ із терористами ОРДЛО узгоджувати діяльність в Україні миротворчого контингенту ООН;
▪ покласти на Україну додаткові зобов'язання і відповідальність перед ООН, де Кремль має серйозні позиції – достатньо «корисних ідіотів» – для прийняття або потрібних йому рішень, або блокування рішень, які корисні для України;
▪ використовуючи законсервований кремлівський «гнійник» на Донбасі, створювати перешкоди для інтеграції України в НАТО і ЄС.
▪ використовуючи терористів ОРДЛО в українському парламенті, повернути Київ у сферу Кремля для відновлення економічного визиску України.
Генерал-лейтенант Юрій Думанський пропонує інший варіант вирішення питання деокупації українських територій:
▪ на територію Донбасу, захоплену московськими окупантами, ввести міжнародні тимчасові адміністрації;
▪ на територію Донбасу ввести міжнародний військовий контингент, який би взяв під контроль українсько-руский кордон і кожен населений пункт на захопленій території;
▪ звернутись до Ради Безпеки ООН із клопотанням започаткувати на території Донбасу роботу міжнародного трибуналу за югославським зразком, щоб у нікого не було сумнівів у правомірності прийнятих рішень і винесених вироків.
Автор проекту деокупації переконаний, що такий комплексний підхід посприяє швидкій і цілковитій демілітаризації регіону, відновленню зруйнованої інфраструктури та вирішенню соціально-екологічних питань. Єдине, чого нема у доктрині Думанського, так це концепції, в який спосіб Москва відшкодує цілковите відновлення інфраструктури зруйнованого Донбасу, викрадені виробничі потужності, життя убитих українців та чисельні зламані людські долі.
Расмуссен і Вершбоу закликали ООН гнати Путіна з Донбасу
Андерс Фог Расмуссен, колишній Генеральний секретар НАТО, і Александер Вершбоу, екс-заступник глави Альянсу, закликали Раду Безпеки ООН ухвалити рішення про введення на окуповані території Східної України миротворчої місії для відновлення суверенітету країни.
Расмуссен і Вершбоу розкритикували позицію Путіна стосовно кремлівських умов проведення такої миротворчої місії. А Расмуссен іще нагадав, що раніше Москва завжди загрожувала своїм правом вето на ухвалення рішення про миротворчу місію ООН в Україні.
Політики пропонують запровадити в Україні миротворчу місію ООН у три етапи. На першому – розгорнути миротворчі сили на лінії розмежування, на другому – просунути контингент глибше на окуповані території, на третьому – забезпечити цілковиту присутність миротворчого контингенту на всій окупованій території України, зокрема і контроль над кордоном України із РФ.
Сенат США збільшить фінансування України
Комітет з питань асигнувань Сенату США затвердив проект «Закону щодо асигнувань Державного департаменту, зарубіжних операцій та суміжних програм на 2018 фінансовий рік», в якому передбачене збільшення фінансування для України для посилення національної безпеки. Надання коштів Україні відбудеться за програмою «Міжнародне військове фінансування», а для цієї мети передбачено $421 млн, що перевищує попередні асигнування у 2017 році.
Румунія нахабно втручається у внутрішні справи України
Бухарест вирішив, що має право вказувати Києву, як саме в Україні потрібно здійснювати реформу національної освіти. Новий український освітній закон, прийнятий у парламенті, передбачає, що викладання у середній та вищій школі буде здійснюватись виключно державною мовою, а мову етнічних меншин застосовуватимуть – не зрозуміло навіщо – тільки у дитячих садах і початковій школі.
У Бухаресті обурились, що Україна буде обмежувати навчання національних меншин рідною мовою. Натомість не вважають цинічними свої домагання обмежити не тільки право, а й обов’язок етнічних румун, які проживають в Україні, на ґрунтовне знання державної мови країни свого проживання. Щоб у майбутньому румуни могли зробити в Україні гарну кар’єру, державну мову необхідно вивчати з пелюшок, а не після початкової школи. Етнічна румунка, яка не хоче співати своїй дитині українські колискові, а значить і гарного майбутнього в Україні, має можливість змінити місце проживання.
На етнічній території України румуни з’явились у період XVI- XVIІ століть, коли територія теперішньої Молдови перебувала під анексією Туреччини. Щоби не приймати іслам, румуни цілими селами переселялись на гостинну Україну. Сьогодні ні Молдова, ні Румунія не перебувають у турецькій неволі, тож ніщо не перешкоджає цій народності плекати свою ідентичність власним коштом на своїй історичній батьківщині, а не за податки українців.
Згідно статистики, на території України у 2001 році проживали 250 тисяч молдаван і 150 тисяч румунів. Сьогодні, через 16 років, чисельність румун і молдаван в Україні видимо зменшилась, молодь виїжджає за кордон. Отож замість створювати конфлікти в чужій країні, Бухарестові краще створити програму румунської репатріації, від якої виграють і Бухарест, і Київ, і самі репатріанти.
Також варто знати, що румунський уряд у Трансільванії, де станом на сьогодні компактно проживають 1,5 млн етнічних угорців, закрив угорський католицький ліцей до часу, поки навчання у цьому закладі не переведуть на румунську мову. Такі свої дії Бухарест не вважає мовним геноцидом етнічних угорців на території Румунії.
У 1968 році лідер Компартії Румунії Ніколає Чаушеску скасував Муреш-Угорську автономну область, створену в 1952 році на сході Трансільванії. У травні 2017 року віце-прем'єр Угорщини Жолт Шем'єн, виступаючи в румунському містечку Залеу під час з'їзду Демократичної спілки угорців Румунії, вимагав від Бухареста відновити у Трансільванії автономію угорців. У відповідь Бухарест скрутив відому конфігурацію із п’яти пальців.
Зате 7 вересня зовнішньополітичні відомства Румунії та Угорщини синхронно виступили із заявами, що засуджують прийнятий у Верховній Раді України закон про освіту, в якому передбачене надання ґрунтовних знань державною мовою для всіх етнічних верств України.
Цукерберг ускладнив життя путінському поварові
На Москві ремствують, що Марк Цукерберг, власник «Facebook», видалив із цієї соціальної мережі понад 80% «ферми путінських тролів», яких підгодовує й опікає Женя Прігожін, путінський повар. Путінські тролі були поділені на 25 груп, які своїм прокремлівським кламленням назбирали майже три мільйони невимогливих читачів. Кремлівських юзерів водночас заблокували й у мережах «Instagram» і «Twitter».
Зазначені групи путіністів організували напередодні перевиборної кампанії президента США. І хоча тепер активність пітерської ферми значно спала, проте залишки цих антагоністів й надалі підгодовують про всякий випадок – а раптом знову знадобляться для системного паскудства проти євроатлантичної цивілізації.
Мексиканський шантаж Білого Дому
На кордоні між США і Мексикою встановили, з боку Мексики, двадцятиметровий щит із чорно-білим зображенням мексиканського хлопчика, який сумно дивиться через паркан, що відбувається на американській території.
Зведення стіни на кордоні з Мексикою була однією з передвиборних обіцянок кандидата у президенти США Дональда Трампа. Вартість такої стіни, оснащеної технічними засобами, може становити орієнтовно 21 мільярд доларів. Адміністрація Білого Дому мала намір залучити до фінансування будівництва стіни і мексиканський уряд, проте у Мехіко рішуче відхилили пропозицію Дональда Трампа.
Автор чорно-білого флайпостінгу, французький художник Жан Рене, вважає, що громадяни США, чиї предки прибули на майже безлюдні американські прерії, де з нуля створили провідну цивілізацію без нічиєї допомоги, тепер зобов’язані утримувати за свої податки мексиканських дітей та їхніх велелюбних батьків. Було б логічніше, якби французький митець встановив флайпостінг на американській території зі зображенням, яке б заохочувало мексиканців будувати Америку на власній землі.
Знакові події «за поребриком»
Заборгованість руского населення перед своїм рідним «Газпромом» зростає після крадіжки українського Криму та запровадження міжнародних санкцій. На початку 2017 року заборгованість становила 161 млрд рублів, а у вересні досягла 170 млрд рублів. Яких фінансових висот досягне індивідуальна неплатоспроможність на РФ під час опалювального сезону 2017-2018 років аналітики передбачити не беруться, проте зазначили, що офіційні цифри заборгованості занижені в інтересах акціонерів газової компанії.
***
Під тиском економічних санкцій Путін і його протеже Сечін змушені вже розпродувати і свою «Роснефть». Вирішили це робити невеликим частками, щоби факт не кидався у вічі міжнародному товариству й самим не було так гірко. Сечин повідомив, що від усієї душі радий, що 14% акцій «Роснефти» придбали майже рідні китайці. Продаж акцій «майже рідним китайцям» свідчить про одне: диваки валдайські не знайомі з трактатами відомих стратегів Сунь-У, Сунь-цзи та У-цзи.
***
Аналітики на Москві порахували, що при збереженні нинішніх санкцій і вартості нафти марки Brent $50 за барель, у 2018 році фінансова діра у рускому бюджеті розшириться до мінімум 2 трильйони рублів. У 2017 році цей дефіцит покривали із Резервного фонду, але фонд уже майже вичерпаний, а на ринку фатально звузились можливості для нових позик. Навіть якщо Мінфін РФ об’єднає залишки Резервного фонду і Фонду національного добробуту, то не зможе фінансувати й половини заявок міністерств. Чиновник Мінфіну РФ, який не назвав свого імені, розкрив велику московську таємницю: «Де-факто бюджет уже зверстаний. Розмір розбіжності заявок для бюджетників із наявними можливостями Мінфіну в цьому році рекордно великий».
***
На Кремлі від крайнього відчаю вирішили взятись за будівництво автомобільно-залізничного місту або тунельного переходу, довжиною 45 кілометрів, між Сахалінським мисом Крільон і японським островом Хоккайдо. Фінансувати буде Токіо, а будувати Москва. Так вони, на Кремлі, пропонують і переконують японців, що цей великий московський прожект зробить Японію континентальною країною, що потяги із Токіо по руским залізним дорогам будуть курсувати аж до Лондона.
Єдиний притомний серед руских – спецпредставник Путіна з питань природоохоронної діяльності Сергей Іванов – звернув увагу кремлівським прожектантам, що для японського поїзда у Лондон потрібно додатково збудувати ще один міст – між островом Сахалін і Хабаровським краєм. На Кремлі сказали, що Путін готовий реалізувати цю давню сталінську мрію і навіть уже порахував скільки вона буде коштувати рускому населенню – 286 млрд рублів. Із яких статей бюджету 2018 року ці кошти візьмуть, Путін не повідомив. За ідею Сталіна, можливо, заплатить зі своїх приватних мільярдів.
Ярослав Левків
