Управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради проводить Дні прийому ртуті у львів’ян. Про це повідомила прес-служба Львівської міської ради.
Згідно з чинним законодавством України, до надзвичайно небезпечних відходів належать також і відходи, що містять ртуть. Ці відходи заборонено вивозити для захоронення на полігонах твердих побутових відходів, згідно із Державними санітарними нормами і правилами.
Послуга є безкоштовною і безстроковою. Ртуть у будь-яких ємностях управління приймає із понеділка по четвер кожного тижня з 09.00 до 17.30, в п'ятницю - з 9.00 до 16.30 за адресою: м. Львів, вул. Стефаника, 4, каб. № 6 (вхід із вул. Чайковського).
Що необхідно знати при поводженні із ртуттю?
За своїм зовнішнім виглядом, ртуть – метал сріблясто-білого кольору. В звичайних умовах - це рідина. У рідкому стані вона легко-рухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки.
Ртуть в 13,5 разів важче води. Це найбільш легкоплавкий метал. Температура плавлення рідкої ртуті – мінус 38,90С, тому вона випарюється вже при кімнатній температурі. З підвищенням температури більше 180С її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.
Потрапивши в організм людини через органи дихання, ртуть нагромаджується і залишається на все життя.
Допустима концентрація парів ртуті для житлових, дошкільних, навчальних, робочих приміщень – 0,0003 мг/м3. В повітрі виробничих приміщень – 0,0017 мг/м3.
При концентрації парів ртуті в повітрі більше 0,2 мг/м3 – відбувається гостре отруєння організму. А вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу призводить до хронічного отруєння.
Ознаками отруєння ртуттю є зниження працездатності, швидка втомлюваність, послаблення пам`яті, головні болі. В окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук, схильність до проносу.
В повсякденному житті найчастіше трапляються випадки, коли розбивається ртутний термометр. Дуже небезпечно, коли це стається з дітьми. Вони, зазвичай, замітають ртуть у непомітне місце і не кажуть дорослим про це. А пари ртуті впродовж тривалого часу повільно отруюють всю родину.
Якщо у приміщенні розбито ртутний термометр, необхідно:
- виведіть з приміщення усіх людей;
- відчиніть навстіж усі вікна у приміщенні;
- максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачинивши всі двері;
- захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;
- приступайте до збору ртуті. Великі кульки треба збирати спринцівкою і одразу класти їх у склянку з розчином перманганату калію (2 г на 1 л води), дрібніші кульки слід збирати щіткою на папір і теж висипати в скляну ємність. Банку необхідно щільно закрити. Для збирання крапельок ртуті застосовують також лейкопластир. Його прикладають до поверхні, забрудненої ртуттю, і прилиплі крапельки ртуті відокремлюють від нього, промиваючи, ацетоном або іншим розчинником (краще віддати його спеціалістам на утилізацію). Ефективним є прибирання поверхні за допомогою вологого слабо проклеєного паперу. Цей спосіб найбільш придатний для невеликих площ, забруднених ртуттю. При такому способі слабо проклеєний газетний папір розмочують у воді, відтискають і в такому вигляді застосовують для промокання поверхні, забрудненої ртуттю. Крапельки ртуті пилоподібних розмірів (0,5-1мм) добре прилипають до мокрого паперу і тоді їх разом з папером кладуть у банку з водою, яку щільно закривають;
- вимийте забруднені місця (після очищення їх від ртуті) мильно-содовим розчином (400 г мила та 500 г кальцинованої соди на 10 л води), або розчином перманганату калію (20 г на 10 л води);
- почистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.
Якщо ртуті розсипано більше, ніж її буває в термометрі, максимально ізолюйте забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері й негайно викличте фахівців ДСНС України за номером телефону «101».
За докладнішою інформацією та порадою фахівців щодо здачі ртуті та поводження з нею просимо звертатися за телефонами 261-40-83, 261-42-39, 261-44-61.
Пам’ятайте, що при потраплянні навіть невеликої кількості ртуті чи її сполук в організм людини, потрібно негайно звернутися за медичною допомогою!
Довідка
Україна належить до країн з найбільшими обсягами утворення і накопичення відходів, що призводить до прогресуючого погіршення екологічної ситуації. Сьогодні ця проблема набуває особливого значення у зв’язку із євроінтеграційними процесами в країні, тому вирішення цієї проблеми потребує оптимального поєднання законодавчих, економічних (в т.ч. облікових) і соціально-екологічних важелів.
У країнах ЄС ретельно запобігають екологічній загрозі, пов’язаній з накопиченням небезпечних відходів. Європейська комісія ухвалила два важливі документи – Директиву про відходи електричного та електронного устаткування та Директиву про обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні 2002/95/ЄС, основними цілями яких є збільшення обсягів вторинного перероблення електронних відходів і скорочення обсягів їхнього накопичення. Виробники фінансують процес поводження з електронними відходами через цільовий грошовий платіж до спеціального фонду повторного перероблення. Ці витрати формують оптову й роздрібну ціну продукції, яку покупці сплачують за нове обладнання.
У процесі формування українського законодавства про відходи обов’язково враховується європейський досвід у вирішенні цих проблем. Проте регулювання цього питання на законодавчому рівні в Україні йде вкрай повільно.
