Міжнародна премія Івана Франка оголосила претендентів

Міжнародна премія Івана Франка оголосила головних претендентів. Про це повідомили на Офіційній сторінці премії.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив претендентів на здобуття однойменної Премії, якою відзначають науковців, чиї праці є вагомим внеском у розвиток соціально-гуманітарних дисциплін, мають міжнародне значення та ґрунтуються на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.

У 2020 році на здобуття Міжнародної премії ім. І. Франка було подано 19 наукових робіт. За перемогу змагатимуться вчені з України, Канади та США. В умовах російської агресії до участі у конкурсі не допускалися наукові роботи, подані з РФ.

Монографії написані трьома мовами – українською, англійською, російською – та охоплюють понад 20 наукових дисциплін.

Ініціаторами подання претендентів на здобуття Міжнародної премії ім. Івана Франка у 2020 стали 10 ЗВО з Києва, Чернівців, Тернополя, Полтави, Одеси, Львова, Дрогобича, Острога, Вінниці;  4 наукові установи та 5 лауреатів Премії попередніх років.

Серед претендентів:

1. Ольга Богомолець, монографія ʺУкраїнська домашня іконаʺ, Україна.

2. Андрій Бойко-Гагарін, монографія ʺФальшивомонетництво в Центральній та Східній Європі у добу Середньовіччя та раннього Нового часуʺ, Україна.

3. Анна Варава, монографія ʺКрос-державне дослідження модної індустрії та його застосування до країн Східної Європи, на прикладі Україниʺ, Україна.

4. Микола Галів, монографія ʺУкраїнський історико-педагогічний наратив (середина ХІХ – кінець ХХ століття): епістемологічні засадиʺ, Україна.

5. Майя Гарбузюк , монографія ʺОбраз України у польському театральному дискурсі ХІХ століття: стратегії та форми репрезентаціїʺ, Україна.

6. Віктор Гаркавко, монографія ʺПро хліб наш насущний наука (Сільськогосподарська економія – основа теоретичного вчення про економіку й організацію сільгоспвиробництва)ʺ, Україна.

7. Марія Дружинець, монографія ʺУкраїнське усне мовлення: психо- та соціофонетичний аспектиʺ, Україна.

8. Андрій Заярнюк, монографія “Lviv’s Uncertain Destination: A City and Its Train Station from Franz Joseph I to Brezhnevʺ (ʺЛьвів – місце призначення невідоме. Місто і його вокзал від Франца Йосифа І до Брежнєваʺ), Канада.

9. Архиєпископ Ігор Ісіченко, монографія ʺВійна барокових метафор. “Камінь” Петра Могили проти “підзорної труби” Касіяна Саковичаʺ, Україна.

10. Василь Костицький, Ольга Кобан, монографія ʺОбмеження правом законодавчої та судової владиʺ, Україна.

11. Лариса Масенко, монографія ʺМова радянського тоталітаризмуʺ, Україна.

12. Ігор Набитович, монографія ʺДерево життя літературного роду: Іван Федорович, Володислав Федорович, Дарія Віконськаʺ, Україна.

13. Євген Нахлік , монографія ʺВіражі Франкового духу : Світогляд. Ідеологія. Літератураʺ, Україна.

14. Колектив авторів Ігор Пасічник, Петро Кралюк, Дмитро Шевчук, Микола Бендюк, монографія ʺОстрозька академія: історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне виданняʺ, Україна.

15. Лариса Семенко, Олександр Логінов , монографія ʺ Вінницький театр у свічаді історії (1910-1944)ʺ, Україна.

16. Ігор Сердюк, монографія ʺМаленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.ʺ, Україна.

17. Тетяна Сивець, монографія ʺХристиянські концепти в літературі Київської Русі (ХІ-ХІІІ ст.)ʺ, Україна.

18. Мейгіл Фаулер, монографія ʺBeau Monde on Empire’s Edge: State and Stage in Soviet Ukraineʺ (ʺБомонд на краю імперії: держава та сцена в радянській Україніʺ), США.

19. Олександр Федорук, монографія ʺРоман Куліша “Чорна рада”: Історія текстуʺ, Україна.

20. Ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка оголосять в кінці червня 2020 року у Відні (Австрія). Нагородження відбудеться на батьківщині Івана Франка, у Дрогобичі, в день його народження – 27 серпня.

Лауреат Премії нагороджується грошовою винагородою і золотим знаком.

Нагадаємо, у 2016 році Премію здобув Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви. У 2017 році лауреатами стали професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та  академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій. У 2018 році перемогу здобула професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі. У 2019 році нагороду дістала докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).