Слухай онлайн
Історія

У центрі Львова археологи продовжують знаходити людські останки

У центрі Львова на площі Галицькій археологи "Рятівної археологічної служби" продовжують досліджувати мури готичного костелу Воздвиження Чесного Хреста. На його фундаменти науковці натрапили ще влітку, коли проводили розкопки на місці фонтану "Кульбаба". Про це інформує кореспондент Гал-інфо з місця події.
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/2

Як розповів у коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України, археолог Остап Лазурко, цього тижня поновили дослідження на площі Галицькій, аби знайти рештки фундаменту костелу.

Зараз археологи проводять дослідження на тротуарі та попід стіною корпусу "Львівської політехніки".

"Після завершення цих робіт будемо точно знати, яку форму мав костел. Закладено чотири шурфи: два під стінами "Політехніки", а ще два на тротуарі, неподалік фонтану. Ми відкрили коронки муру. В процесі дослідження трапляються людські рештки. Відомо, що навколо костелу було кладовище", - сказав Остап Лазурко.

Він зауважив, що людські рештки розміщені не в анатомічному порядку, тобто поховання були порушені. Очевидно, це сталося ще тоді, коли прокладали міські комунікації.

Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/4

"У результаті минулого дослідження ми забрали на антропологічні дослідження рештки 12 людей. Частково вони вже опрацьовані. Висновок антропологи зможуть надати у грудні. Сподіваємось, що вдасться довідатись про те, ким були ці люди і на що вони хворіли", - сказав Остап Лазурко.

Львів без "Кульбаби" і без "Світезянки": що буде на площі Галицькій?

У коментарі Гал-інфо археолог, доцент кафедри реставрації архітектурної і мистецької спадщини  "Львівської Політехніки" Юрій Лукомський зазначив, що додаткові дослідження дають можливість стверджувати – костел був восьмигранним.

Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

"Маємо центричний у плані октагон - восьмигранник. Від північної сторони він мав прибудовану крухту, притвір. Нас цікавить, де був вівтар цієї сакральної споруди, чи був він обернутий на схід, що характерно для латинських та православних храмів. Чи він був, згідно з міською структурою, повернутий на південь. Вхід відбувався через крухту. Відтак, коли заходили до храму, то вівтар мав бути на головній осі. Це з’ясувати складно. Можливо, деталі нам щось підкажуть", - сказав Юрій Лукомський.

Одне з небагатьох його зображень костелу вдалось відшукати на гравюрі 1770-х років, що прикрашає Грамоту про закінчення львівського цеху римарів. Грамота знаходиться у фондах Львівського історичного музею.
Одне з небагатьох його зображень костелу вдалось відшукати на гравюрі 1770-х років, що прикрашає Грамоту про закінчення львівського цеху римарів. Грамота знаходиться у фондах Львівського історичного музею.
1/1

Також він додав, що цікавим було б довідатись, яким був інтер’єр храму, адже наразі про це нічого не відомо.

"Ми бачимо потужні мурування періоду готики. Кладки викладали дуже глибоко. Очевидно, що глибина цих фундаментів зумовлена болотистою місцевістю, поблизу Полтви. Тому мусили опиратися на материковий горизонт. Тож, коли будували храм, у першій половині ХVІ ст., то робили великий запас міцності", - сказав Юрій Лукомський.

Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

За його словами, віднайдений із мурів камінь-вапняк міг видобуватися біля Львова, десь на Знесінні.

"Це автентична споруда із збереженими оригінальними елементами. Тому важливо це зберегти для львів’ян. Ми завжди знали про цю споруду, але не знали її прив’язки до місцевості", - сказав дослідник.

Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1

Юрій Лукомський наголосив, що для таких елементів найкращим способом збереження є глуха консервація. Тобто об’єкти варто засипати піском, або дисперсним ґрунтом. А от на поверхні, користуючись обмірами науковців, необхідно зробити ознакування споруди.

Наразі виявлені давні мури на місці фонтану "Кульбаба" закрили геотекстилем. Тепер цю ділянку розкопок мають засипати.

Брифінг на тему:
Брифінг на тему: "Реконструкція фонтану „Кульбаба“: прийняті рішення щодо виявлених фундаментів костелу та облаштування нового громадського простору". Фото Олена Ляхович
Брифінг на тему:
Брифінг на тему: "Реконструкція фонтану „Кульбаба“: прийняті рішення щодо виявлених фундаментів костелу та облаштування нового громадського простору". Фото Олена Ляхович
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/3

Нагадаємо, як раніше повідомляло Гал-інфо, на площі Галицькій облаштують громадський простір з фонтаном, але не відновлюватимуть "Кульбабу" чи "Світезянку".

Передісторія.

Як повідомляло Гал-інфо, у центрі Львова на площі Галицькій влітку демонтували фонтан "Кульбаба". На замовлення Галицької районної адміністрації підрядна організація ПП «Патронат» розпочала роботи з облаштування сухого фонтану, аналогічного, як на площі Митній. Роботи з реконструкції мали закінчити за 5 місяців.

Однак, вже традиційно для Львова, проектанти та замовники не передбачили проведення на цій ділянці археологічних досліджень, знаючи про те, що це зона цінного археологічного культурного шару.

Проект реконструкції фонтану "Кульбаба" на площі Галицькій ще на етапі проектних робіт археологічну частину не враховував. Як наслідок - будівельники зруйнували частину фундаменту давнього храму та знищили культурний шар ХV ст.

Додамо, що площа Галицька, де виявили мури, історично сформувалась на території частини колишнього Галицького передмістя Львова, що колись прилягало до міських укріплень з південного боку. У давнину тут розташовувалось поселення "Під сторожею". Два лани з цією назвою, навпроти Галицької брами, згадуються у королівському привілеї ще 1386 р.

Відомо що у Галицькому передмісті, безпосередньо перед Галицькою брамою, знаходився костел Воздвиження Чесного Хреста.  Його було засновано у 1539 році, а збудовано у 1628. Архітектором храму був  Альберт (Войтіх) Зичливий Капіносович. Саме на фундаменти цього храму й натрапили археологи.

Перша мапа, де позначена церква, датується 1766 роком. Йдеться про перший детальний план Львова Жана Ігнатія дю Дефі. Церква стояла орієнтовно до 1802 року. Потім вона була знесена австрійською владою.

У 1880 році на площі Галицькій з’явилася криниця з фонтаном та скульптурою героїні однойменної балади поета Адама Міцкевича — Світезянки (німфа озера Світязь), авторства польського скульптора Тадеуша Блотніцького (1858−1928 рр.). Скульптура була втрачена після Другої світової війни.

Орієнтовно після 1970 року було встановлено абстрактну композицію "Кульбаба", роботи львівського художника Олега Микити.

У 2007 році на площі Галицькій частково провели археологічні розкопки під час реконструкції дороги. Науковцям вдалось виявити чимало цікавих та цінних знахідок, зокрема, дерев’яний водогін та дерев’яний оглядовий колодязь, фрагмент брукованої дороги XVIII сторіччя, та рештки дерев’яної будівлі, яка датується другою пол. XVIII – пер. пол. XIX ст.

Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
Фото Олена Ляхович, Гал-інфо
1/1
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");