Слухай онлайн
Війна на Донбасі

На Донеччині обстріляли військове містечко прикордонників (фото)

Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
Фото ДПСУ
1/6
У ніч з 16 на 17 червня 2014 року в районі населеного пункту Олексіївка Амвросіївського району Донеччини терористи здійснили масований мінометний обстріл польового військового містечка прикордонників. Про це сьогодні, 18 червня, повідомили Гал-інфо у прес-службі Державної прикордонної служби України.

Окрім охоронців кордону там перебували підрозділи ЗСУ та Національна гвардія України.

Метою удару було цілковите знищення українських силовиків. Вогонь вели прицільно і корегували спеціально підготовлені бойовики. В епіцентрі обстрілу опинилися найбільш важливі об’єкти польового табору. Зайнявши кругову оборону, прикордонники спільно з підрозділами ЗС України прийняли бій, після чого нападники залишили свої позиції.

У результаті атаки було поранено 34 військовослужбовці, 11 з яких – прикордонники. Один боєць із числа високомобільних десантних військ від отриманих ушкоджень помер у кареті швидкої.

Інтенсивність вогню бойовиків була настільки високою, що ушкоджень зазнала практично вся автомобільна та бойова техніка сил АТО, а також знищено більшу частину наметового містечка українських вояків. Проте наші хлопці виявили неабияку мужність та героїзм і, ризикуючи власним життям, вивели частину техніки з-під обстрілу, зокрема, вдалося врятувати деякі автомобілі зв’язку, що забезпечили працездатність системи управління охороною та обороною держкордону.

Обстріл українських позицій здійснювався з трьох вогневих точок протягом майже двох годин. Перша міна розірвалася неподалік блокпоста на в’їзді до містечка близько другої ночі. Безпосередні учасники бою розповідали, що на боці ворога воюють професіонали, про що свідчить тактика та точність ведення вогню. До того ж, за годину до початку бою прикордонники за допомогою тепловізора виявили над своїми позиціями безпілотний літальний апарат, який здійснював повітряну розвідку.

У ході короткої перерви між залпами вояки помітили спрацювання сигнальних мін, які сповістили про наближення супротивника. Після цього було відкрито вогонь по позиціях ворога, що унеможливило його підхід на відстань ближнього бою та застосування терористами стрілецької зброї.

Особливої поваги заслуговують дії військових Нацгвардії, які тієї ночі забезпечували охорону та оборону містечка і вчасно сповіщали всіх силовиків про залпи. Це дозволило вчасно укриватися від смертоносних вибухів та знову ставати до бою. Попри високу небезпеку дії всіх військових були злагодженими та дозволили істотно локалізувати масштаби ураження містечка. Порятунок поранених вояки здійснювали власними силами. Перша швидка прийшла до місця обстрілу лише близько 7-ої години ранку. Однак коли медики почали доставляти постраждалих до найближчої районної лікарні, головний лікар медустанови спершу відмовився приймати їх, мотивуючи це прямою загрозою нападу на лікарню терористів. Зрештою, поранених силовиків таки прооперували та надали кваліфіковану медичну допомогу, після чого силами авіації ЗСУ постраждалих доправили далі до військових шпиталів.

Офіцер Нацгвардії Ігор Д.: «Вже починаючи з 19.00 16 червня на відстані кількох кілометрів ми помітили переміщення техніки. Щоправда, згодом вона покинула наше поле зору. А вже о 21.00 наряд за допомогою тепловізора спостерігав, як над нашим табором кружляв безпілотник. Близько 2.00 одразу три наших пости почули хруст гілля біля периметра містечка, було навіть чути фрагменти розмов неслов’янською мовою. У цей бік ми одразу відкрили вогонь на ураження і почали прочісувати лісопосадку. Буквально за хвилину з цих хащів у небо здійнялася червона сигнальна ракета і почався мінометний обстріл. Було 7 хвиль мінометних атак протяжністю 16–28 вибухів. Обстріл здійснювався одночасно з трьох боків, зокрема й зі сторони Росії. Причому міни лягали доволі чітко. Жодна з них не влучила за межі містечка. Лише дивом терористи не поцілили в автомобілі Збройних Сил, вщент заповнені боєприпасами. А подальша взаємодія бійців Нацгвардії, десантників і прикордонників дозволила ефективно відбити атаку живої сили ворога на наші позиції.»

Молодший сержант Богдан К.: «Після того як пролунала команда «До бою» ми одразу піднялися, вхопили зброю і зайняли в укриттях визначені позиції, аби уникнути ураження осколками. На якийсь момент обстріл припинився і я вирішив поглянути як там моя «СКІТА». Машина була практично цілою, отож прийняв рішення відігнати її в ангар. Тільки-но я зачинив ворота, як обстріл відновився. Отож довелося перечекати трохи в ангарі. Під час наступної паузи в обстрілі я з хлопцями доставив додаткові боєприпаси на позиції і продовжив бій».

Майор Вадим В.: «Одна з мін потрапила прямісінько в намет пункту управління. Після цього виникла пожежа. Загорілися й наші намети, де окрім особистих речей була ще й значна частина зброї та боєприпасів. Тому вогневе ураження посилили вибухи від наших гранат і набоїв. На щастя до того часу особовий склад і керівництво угруповання вже були в укриттях. Щоправда, шестеро моїх бійців зазнали поранень середньої та легкої важкості. Всі автомобілі спецпідрозділу було виведено з ладу осколками мін. Після обстрілу частина терористів спробувала напасти на нашу частину, використовуючи важке стрілецьке озброєння, але мої хлопці дали їм гідну відсіч».

Очевидно, що за таких умов охоронці рубежу не могли залишатися на старому місці. Адже терористи мали усі необхідні координати містечка і будь-якої хвилини міг розпочатися черговий мінометний обстріл, а згодом і штурм табору. Відтак було прийнято рішення про його передислокацію.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");