2 квітня на Луганщині у бою загинув Юрій Руф – поет, власник бренду концептуального одягу "Гвер", громадський діяч, незмінний ведучий фестивалю Холодний Яр.
Про це повідомляє glavcom.ua.
24 лютого Юрій одразу вступив до лав 24 окремої механізованої бригади ЗСУ.
«24 бригада чекає нового солдата. Буду радий бачити вас пліч-о-пліч крошачи кацапську мразь», – сказав тоді Руф у відеозверненні.
А вже 3 березня відбувся його перший у житті бій. Він також писав, що його бригада стоїть у Попасній на Луганщині, де «кришить сєпарську і руску мерзоту». На жаль, там і обірвалося життя чоловіка. Ймовірно, це сталося під час ворожих обстрілів, про які в цей день повідомляла ДСНС.
Народився 1980 року в Бережанах, у сім'ї науковця Романа Михайловича Дадака. Виростав у Львові. 1997 року закінчив Львівський ліцей № 93. У 1997—2002 роках навчався в Національному лісотехнічному університеті України на спеціальності «Технологія деревообробки». Здобув диплом інженера-технолога. 2008 року став кандидатом технічних наук, захистивши дисертацію «Підвищення ефективності пиловловлення в процесах оброблення деревини та деревинних матеріалів». Обіймав посаду доцента кафедри технологій лісопиляння, столярних і дерев'яних будівельних виробів. У своїй науковій діяльності розробляв нормативи витрат деревини у дерев'яному домобудуванні, основи вловлювання та сепарування відходів у механічному обробленні деревини, а також очищення викидів деревообробних підприємств.
Юрій Руф провадив активну громадську діяльність. 2015 року він став засновником ГО «Літературно-просвітницький проєкт „Дух нації“».
Юрій почав писати вірші, коли йому було 14 років. Вибрав собі псевдонім «Юрій Руф» 2011 року, коли готувалася до друку збірка «Багряна лірика». Відомий критичними поглядами на традиційну українську поезію, де, за його словами, українців переважно зображають як бідних і нещасних.[4].
Вважав, що така поезія занижує самооцінку й почуття національної гордості. Тому Юрій вважав свою поезію одним з типів поетичної пропаганди патріотизму. Шанувальники описують його поезію як «лінійку лінії фронту», тобто поезію війни й патріотизм, спрямовані на підвищення бойового духу, мотивацію й почуття національної гордості.
Серед публікацій: «Багряна лірика» (2012), «Час Революції» (2014), «На зламі епох» (2015). Юрієві вірші увійшли до українських сучасних націоналістичних поетичних збірок «Голос крові» (2013) і «Відлуння свинцевих громовиць» (2015).
Проживав у Львові, батько двох дітей.
