Львівська поліцейська Андріана Ковалишин нині на передовій допомагає українським патрульним.
Вона пише вірші, їх неодноразово опубліковували в альманахах. У творчому доробку патрульної понад пів сотні творів, серед яких і проза, - інформує патрульна поліція Львівщини у фейсбуці.
Андріана Ковалишин розпочинала свій шлях в поліції з лінії. Згодом перейшла у відділ моніторингу та аналітичного забезпечення.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, інспекторка повернулася до патрулювання вулиць, бо відчувала, що там зараз потрібніша. Та все ж, каже патрульна, її непокоїла думка, що вона може більше.
Щойно побачила, що на передову Департамент шукає кухарів, одразу зголосилася.
"На другий день після того, як я подала свою кандидатуру, до мене зателефонував командир і повідомив, що потрібно виїжджати в Миколаївську область. Тоді там було дуже гаряче. Сказав, що невідомо, в яких умовах і де доведеться куховарити. Я твердо вирішила, що нічого не змінить мої наміри. Мене не лякали жодні умови", — ділиться спогадами капітан поліції.
Поліцейська каже, що, мабуть, на її рішучість вплинули виховання дідуся та фанатський футбольний рух ФК Карпати. Та найважче було повідомити рідним про вибір. Зрештою, вони її зрозуміли, і Андріана вирушила на Миколаївщину.
Довелося жити і звикати до нової реальності — готувати під постійними обстрілами, під звуки авіації. 30-річна поліцейська запевняє: щойно поїхала туди, як з'явився внутрішній спокій, що все робить правильно.
Згадує, що, коли змінювали місце дислокації, побачене вражало. Перша думка, яка спадала, що ж пережили місцеві в окупації.
"Пам'ятаю важкий для себе момент. Хлопці виконували завдання, а за кілька годин привезли їхній розстріляний автомобіль... без них. Яке ж було щастя, що всі залишилися живі. Відтоді страх за них не полишає", — каже Андріана.
Одним із найщасливіших моментів для неї став приїзд львівських патрульних до їхнього загону. Тоді був неначе її день народження.
Кожен, для кого доводиться там готувати, став для нашої поліцейської немов рідний. Андріана запевняє, що вдячна долі за те, що потрапила в це відрядження, адже почувається на своєму місці.
