Переможця конкурсу на посаду генерального директора Державного підприємства "Мистецький Арсенал" оголосили на другому засіданні конкурсної комісії 7 липня.
На попередньому засіданні, яке відбулося 24 червня, комісія затвердила 5 із 7 кандидатів для участі у фінальному етапі.
Під час фінального етапу добору кандидати представили по 2 стратегії розвитку "Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал" – на 1 та 5 років.
Радниця міністра культури Олеся Островська-Люта запропонувала перетворити "Мистецький Арсенал" на креативний кластер, який інтегруватиме всі види мистецтва, буде підтримувати таланти і стане флагманом для культури в Україні.
Він складатиметься із мистецьких лабораторій - літературної, театральної, музичної, а також освітньої. "Мистецький Арсенал", на її думку, щороку повинен проходити аудит, бажано одним із членів Великої четвірки, та оприлюднювати звіт.
Культуролог за освітою Олеся Островська-Люта працювала у благодійних фондах "Відродження", "Центр сучасного мистецтва", "Розвиток України". Нині є керівником аналітики Аналітичного центру pro.mova та експертом платформи "Культура-2025".
На місце гендиректора претендувала попередня керівниця мистецького комплексу Наталія Заболотна, яка займала цю посаду з травня 2010 року, а з 2006 до 2010 року була директором "Українського дому".
Наталя Заболотна підкреслила величезну роботу, пророблену командою Арсеналу за останні роки.
Запропоновані нею довгострокові та короткострокові пріоритети збігаюлися: розвиток динамічного музею та розширення колекції, створення музейної, кураторської рад і Школи імені Казимира Малевича для менеджерів, критиків і дітей.
У її планах також був запуск Музичного та продовження Книжкогово Арсеналів і завершення будівництва комплексу.
Комісія розглянула проекти художника Федора Олександровича, який запропонував позиціювати "Мистецький Арсенал" як незалежну мистецьку державу, яка, подібно до держави Ужупіс, може вступити до ЄС.
Вступ Арсеналу до ЄС для кандидата є довгостроковим пріоритетом. Серед короткострокових – створення Музеїв Данила Лідера, депортації кримських татар та проведення Міжнародного трієнале сценографії.
Режисерка Оксана Чепелик задекларувала роль "Мистецького Арсеналу" як чинника об'єднання суспільства довкола ідеї збереження і розвитку української культури та формування ідентичності через культуру.
Вона запропонувала 2 вектори розвитку: внутрішній – створення Центру нових медій, Центру та Музею сучасного мистецтва, Art/Science центру, програми резиденцій, бієнале; та зовнішній – експансивну стратегю презентації українського мистецтва у провідних мистецьких інституціях світу - у Центрі Жоржа Помпіду (2019) та Галереї Тейт (2021).
Ще один кандидат, культуролог Владислав Тузов на засідання комісії не прийшов.
Перший етап відбору не пройшли двоє кандидатів: Василь Безкоровайний – через недостатній досвід роботи у сфері мистецтва та Ярослав Бондарчук – через відсутність рекомендацій.
Комісію конкурсного добору очолював режисер Богдан Струтинський. До її складу також увійшли культурологиня Ганна Чміль, журналістка Лариса Мудрак, кінематографіст Іван Зосімов, музейник Владислав Піоро, мистецтвознавець Олександр Федорук, благодійниця Марина Антонова, мистецтвознавиця Ольга Говдя та історик Любомир Михайлина.
Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури", за яким відбувся відбір, набув чинності 24 лютого 2016 року.
Конкурс проводило Державне управління справами. Про нього ДУС оголосило вже після завершення контракту тодішньої генеральної директорки "Мистецького Арсеналу" Наталії Заболотної. До офіційного оголошення нового керівника "Мистецького Арсеналу" вона виконувала обов'язки очільника комплексу.
