Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську есеїстику 2024 року отримав письменник Мирослав Лаюк за книжку «Бахмут» (видавництво Ukraїner).
Про це повідомляє Читомо.
«Дякую бійцям 93, 80, 10, 24 і ще багатьох бригад, з якими я бачився в ході роботи над книжкою на цьому напрямку. Дякую пожежникам Бахмута. Дякую тим, кого я не назвав, але від них ця книжка теж залежала. Це міг бути боєць, який дав 2-хвилинний коментар чи водій, з яким ми бачилися мигцем, я не встиг записати їхні імена, але в кінці книжки є розділ з подяками їм. Хоч ця книжка називається іменем міста, для мене ця книжка про людей і я їм дуже дякую. Книжки в наш час — це фундамент. Дякую тим, хто в цей час пише, бо книжки, які свідчать і записують пам’ять, — це і є цей фундамент», — сказав у своїй промові Мирослав Лаюк.
Він також подякував усім, хто працював над книжкою: очільниці видавництва Ukraїner Євгенії Сапожниковій і всій команді видавництва, що працювала над текстом, тим, хто писав рецензії, авторам блербів і передмови Богдану Логвиненку, Пітеру Помаранцеву, Євгену Малолєтці та іншим. Також він висловив подяку фотографу Данилу Павлову.
«Від пам’яті та традицій автор цілком логічно переходить до… позивних; від позивних — до віри; від віри — до очікувань; від очікувань – до Чистого четверга, а звідти до рим, причому і цього разу в більше ніж одному сенсі: коли, наприклад, Марина Абрамович несподівано “римується” з Василем Стусом, “життя” з “творчістю”, а місто Бахмут з Ларисою Шепітько, яка є одною з його найвідоміших уродженок, а до того ж “народилася в той самий рік і в той самий день, що й Василь Стус”. Життя сповнене таких рим, що дарують нам несподіване осяяння; проблема лише у вмінні їх помічати. Мирослав Лаюк вміє це блискуче», — написав член журі Олексій Панич у відгуку на книжку «Бахмут».
«Метод осмислення реальності Мирослава Лаюка – письмо, а не фіксація, невидиме, а не зриме. Він письменник і мислить відповідно. Він іще непокоїться, чи не скидатиметься на художню умовність та чи інша деталь, чи не надумано-пропівським постає якийсь доленосний збіг. … “Спинись, мить…” Гете – репліка Фауста Гете, один з епіграфів «Бахмута», яка тут нібито й недоречна, адже мить фаустівська та прекрасна. Лаюк пояснює: мить, повноту якої ти не витримуєш, ти просиш її зупинити, бо не стягуєш і тієї ж миті програєш злу. І так, це книжка про таку мить і про Бахмут зими 2022-го і весни 2023 року», — написала у добірці репортажів про війну літературознавиця Ганна Улюра. Повний огляд можна прочитати за посиланням.
Володарем спеціальної відзнаки капітули у 2024 році став Василь Махно («Кури не літають», Видавництво Старого Лева). Його відзначили «за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння». Такий вибір капітули обґрунтувала літературознавиця Тамара Гундорова.
Окрім того, під час церемонії вручилили спеціальну відзнаку Радіо Культура, якою редакція нагороджує українських авторів за майстерність і новаторство в жанрі есею. Нагородою у цій номінації стало створення радіоверсії твору, яка прозвучить в етері радіо. Відзнаку отримав Станіслав Асєєв («Мельхіоровий слон або Людина, яка думала», видавництво «Чорна гора»), про це оголосила поетка і радіоведуча Олена Гусейнова.
Ім’я переможця оголосили в Києві 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова.
9-12 грудня 2024 року в межах Премії імені Юрія Шевельова в Києві відбувся мініфестиваль «Дні есеїстики», під час якого відбулися дискусії, лекції та зустрічі з українськими авторами-есеїстами.
Премія модерної есеїстики імені Юрія Шевельова була заснована 2013 року Українським ПЕН, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, Видавництвом «Дух і Літера», Центром юдаїки, Українським науковим інститутом Гарвардського університету. Вона присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику.
До капітули премії у 2024 році входять:
-
Володимир Єрмоленко — президент Українського ПЕН (голова Капітули);
-
Оля Гнатюк — дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
-
Олексій Панич — філософ, перекладач, провідний науковий співробітник видавництва «Дух і Літера»;
-
Роман Веретельник — літературознавець, літературний критик, перекладач;
-
Олег Коцюба — керівник видавничої програми Українського наукового інституту Гарвардського університету;
-
Тамара Гундорова — літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАНУ;
-
Ростислав Семків — письменник, літературознавець, доцент НаУКМА;
-
Оксана Хмельовська — журналістка, співзасновниця та редакторка проєкту «Читомо»;
-
Андрій Бондар — письменник, лавреат премії Шевельова 2021 року;
-
Андрій Павлишин — журналіст, історик, лавреат премії Шевельова 2022 року;
-
Олександр Михед — письменник, лавреат премії Шевельова 2023 року.
