Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Культура

Перестало битися серце львівського письменника Романа Дідули

У п’ятницю, 7 січня, у Львові на 82-му році життя відійшов у засвіти письменник Роман Дідула - заступник головного редактора журналу “Дзвін”, прозаїк, романіст та повістяр, автор гуморесок та фейлетонів .
Роман Дідула

Про це у фейсбуці повідомив його син Тарас.

Народився 21 листопада 1940 року у селі Сновичі Золочівського району на Львівщині, там же закінчив середню школу. Вищу освіту здобув 1965 року на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.

Довгі роки працював у редакціях районних та обласних газет, старшим та головним редактором видавництва «Каменяр». Із 1977 року - співробітник журналу «Дзвін».

Батько художника Тараса Дідули.

Перші літературні спроби надрукував у студентські роки. З-під його пера вийшли романи: «В найменшому з-поміж світів» (1994—2002), «День над вечірнім берегом» (1995—2004), «Крутий час» (1999), «Час і пора» (2002), а також повісті «Дерево в місті» (1986), «Малі серед великих, великі серед малих» (1997), «Геній Вінграновського» (2006), оповідання, нариси, публіцистичні статті, фейлетони, гуморески.

Класик нашої літератури Микола Вінграновський, «вибагливий і суворий в своїх оцінках», поставив твір Романа Дідули «В найкращому з-поміж світів» поряд із романом «Життя Арсеньєва» І. Буніна, повістями «Зачарована Десна» О. Довженка, «Климко» Григора Тютюнника. Андрій Содомора відзначає поетичність, соковитість, насиченість гумором і живими діалектними барвами стилю письменника. Тетяна Вергелес називає його «академіком галицького гумору», розповідаючи про вручення гумористу жартівливої «Нобелівської премії» на фестивалі в с. Нобель Рівненської області.

Окремими виданнями вийшли книжки Романа Дідули «Маєте знайомих?» (1973), «Списана гора» (1982), «Революція з усмішкою на устах» (2005, у співавторстві з Ніною Матвієнко), «Фотографія Христа» (2006). Працює також як фольклорист — видав том «Галицькі анекдоти» (2001), а ще раніше появились дві збірки «Старих галицьких анекдотів». Перекладав із польської та російської. Його ж твори надрукували у перекладах білоруською, болгарською, російською, угорською та чеською мовами

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ