Слухай онлайн
Історія

Пліснеська хижа: на Львівщині відтворять слов’янське житло Х століття

Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
Фото надані Гал-інфо заповідником
Фото надані Гал-інфо заповідником "Давній Пліснеськ"
1/6
Цього року археологи мають намір реалізувати проект "Пліснеська хижа - 2021". Про це Гал-інфо повідомив археолог, директор Комунального закладу Львівської обласної ради «Адміністрація Історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ" Володимир Шелеп.

Давній Пліснеськ – це один з наріжних каменів в історії нашого народу та держави. Це унікальний заповідник, адже він опікується двома пам’ятками археології національного значення (городищем літописного Пліснеська VIII-XIII ст. та курганним могильником XI-XII ст.). Також на його території знаходиться ще й що діє церква Благовіщення Пречистої Діви Марії ЧСВВ XVIII ст. з келіями, пам’ятка архітектури, національного значення.

За п’ять років діяльності Історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» вдалося передусім перейняти в Михайла Филипчука, який з 1990 по 2016 рік досліджував Пліснеськ,  постійну археологічну експедицію, налагодити щорічний випуск збірників наукових праць “Пліснеські старожитності”, монографічних напрацювань, брошур, буклетів тощо. Особливо цінними стали перші кроки у відбудові археологічного скансену – музею просто неба. Перший проєкт, який передбачав створення 3-D моделі Давнього Пліснеська з численними різночасовими об’єктами, ми втілили у життя за підтримки УКФ у 2019 році. Сьогодні заповідник приступає до другого проєкту, яким відкриваємо нову сторінку в історії Заповідника.

Проєкт «Пліснеська хижа - 2021». Основна його мета полягає у початку відтворенні вже цього року заглибленого слов’янського житла Х ст. безпосередньо на території слов’янського городища Пліснеська.

Реалізація проєкту в кінцевому результаті принесе три важливі досягнення.

По-перше, це проведення археологічного експерименту. Археологам важливо на практиці вивчити усі операції з будівництва давнього слов’янського житла, опираючись на відомості археологічних, етнографічних джерел та палеоархітектури. Археологи фіксують та студіюють усе: від заготівлі очерету на покрівлю, до формування останньої; від заготівлі, корування та обробки деревини, до конструювання каркасу;  від складання печі-кам’янки до розпалювання в ній вогню. Це буде перший подібний досвід.

Чи можна відбудовувати слов’янське житло на території пам’ятки археології? Так, якщо мова йде про археологічний експеримент, який відбувається на вже дослідженій раніше площі. Ще минулого року археологи завбачливо відкрили 25 кв.м на теренах високого плато городища, де до того ж зафіксували фрагмент слов’янського житла!

Цього року усіх учасників експерименту чекатиме надзвичайно приємний сюрприз: вони не тільки відновлюватимуть стародавнє житло, але й паралельно поруч розкопуватимуть справжнє помешкання Х ст.

Чи є для відбудови житла достатньо даних? Звісно! Їх археологи отримали ще кілька років тому, реалізовуючи проект-візуалізацію Давнього Пліснеська, де вдалося синтезувати дані археології, етнології та архітектури. Особливістю цього проєкту є й те, що відбудовується не просто якесь житло, яке розкопали десь на якійсь пам’ятці археології. Мова йде саме про пліснеське житло, добре досліджене ще три десятиліття тому Михайлом Андрійовичем Филипчуком. 

По-друге, з укладанням останнього снопу очерету на дах слов’янського житла буде створений довершений об’єкт, який лягає в канву екскурсійного маршруту по пам’ятці. Він не просто підсилить його, а стане однією з головних атракцій. Усі охочі зможуть наживо побачити те, що так відображено у відео про 3-D модель Давнього Пліснеська. 

І, нарешті, по-третє, кінцевою метою проєкту є життя. Працівники заповіднику хочуть в реальних умовах відтворити умови проживання сім’ї на Пліснеську у Х ст. Де вони жили? Що їли? Чим займалися? Що вирощували? Це буде тиждень-два проживання та емоцій професійних реконструкторів – наших партнерів з ГО «Чорна Галич», зокрема Яреми та Марії Іванцівих з дітьми. Саме з ними заповідник реалізовує цей проєкт, аби заглибитися у світ слов’янського Пліснеська, якому понад 1350 років (перше слов’янське поселення датується серединою VII ст.)  

Також археологи обіцяють на основі експерименту створити окремий відеопроєкт.

Важливо, що вже у найближчій перспективі окрім житла заповідник матиме невелику тогочасну «інфраструктуру».

У проєкті обіцяють поєднати науку, реконструкцію, емоції, екскурсії. Невдовзі науковці обіцяють розпочати роботу з втілення проєкту, аналогів якому немає не тільки в Україні. Наразі про деталі цього не розголошують.

Проєкту «Пліснеська хижа – 2021» можна посприяти фінансово:

Номер картки: 4149 4991 1429 4513.

Марія Іванців (заступник Голови ГО «Військово-історична дружина «Чорна Галич»).

Контактні особи проєкту:

Володимир Шелеп (директор КЗ ЛОР "АІКЗ "Давній Пліснеськ") +38 068  046 46 89.

Ярема Іванців (Голова ГО "Чорна Галич") +38 097 905 06 34.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ