За даними Закладу соціального страхування Польщі (ZUS) до кінця цього десятиріччя число осіб у продуктивному віці знизиться над Віслою з 24 млн до неповних 23 млн. А далі буде тільки гірше. Водночас до 2020 року на мільйон зросте число пенсіонерів. Тому польський уряд готує великі зміни до міграційної політики для приїжджих з-за східного кордону.
Мета нової стратегії - полегшити перебування та пошук роботи у першу чергу українцям і має стати панацеєю від демографічних проблем Польщі. Тему продовжить Тарас Андрухович.
Вже відомо, що розробляючи нову міграційну політику, польські відомства робитимуть ставку, передусім, на молодих українців із конкретними професійними кваліфікаціями. Уряд у Варшаві розглядає можливість спрощення процедури видачі польських робочих віз на довше ніж півроку. План передбачає також спрощення сертифікації професійної кваліфікації, а також нострифікації українських дипломів. Діти українців, котрі приїжджатимуть до Польщі, матимуть ширший доступ до освіти, будуть також спрощення у процедурах отримання дозволів на перебування та польського громадянства.
Згідно із офіційними даними, до 2020 року Польща потребуватиме приблизно 1 млн працівників. А до 2040 року це число становити вже 5 млн.
За словами директора Департаменту європейського соціального фонду у Міністерстві розвитку Польщі Пйотра Красуського, пріоритети нової міграційної політики Польщі розроблять протягом першого кварталу 2017 року. Чиновник звернув увагу на декілька негативних процесів у країні, що схилили польську владу вдатися до змін у законодавстві.
«З 2015 року ринок праці у Польщі поповнює менше людей, ніж число тих, хто йде на пенсію. Є проблеми у якісній нестачі кадрів та кваліфікаційні прогалини, які часто складно заповнити тільки вітчизняними ресурсами. Крім того, Польща - країна постійної еміграції. Багато людей виїжджає з Польщі на роботу до країн Західної Європи. Така демографічна ситуація на ринку праці може стати великою проблемою для економічного розвитку Польщі, а тому за останні місяці ми пришвидшили роботу над стратегією для відповідального розвитку».
За словами Пйотра Красуського, багато громадян України сприймає можливість приїзду до Польщі, отримання дозволів або віз на роботу як перепустку до країн Західної Європи - тому потрібний більший контроль над лібералізацією відповідних процедур, які мають полегшити польським підприємцям працевлаштування українців. Красуський наголошує, що нова міграційна політика Польщі має бути «розумною», адже ці процеси тісно пов’язані з безпекою країни.
«Будемо заохочувати приїжджати до Польщі осіб з професійними кваліфікаціями, які потрібні польській економіці. Плануємо більше відкритися на ринки праці зі Східної Європи і збільшити вплив на те, хто саме буде приїжджати, з якими професійними кваліфікаціями, рівнем освіти, аби заповнити прогалини у тих секторах економіки, де потрібна нова робоча сила. Ми думаємо над впровадженням певної системи накопичення балів – коли на те, хто і в якому порядку буде отримувати візу або дозвіл на перебування, впливатимуть бали. Ми хочемо продовжити час перебування українців більш ніж на півроку. А також, щоб це був не тільки приїзд на роботу, а щоб Польща була привабливим місцем для оселення і досягнення не тільки своїх професійних цілей, але і життєвих».
Своєю чергою Малґожата Старчевська-Кшиштошек з Конфедерація Левіатан, що представляє інтереси польських приватних підприємців звертає увагу, що польський ринок праці поволі наздоганяє ринки значно більш розвинених країн Західної Європи, котрі відкривалися польським працівникам, отримуючи велику користь. А отже, чим легшим буде доступ до польського ринку праці, тим краще, - впевнена вона.
«Вже дуже багато українців працює у Польщі. Частина з них – офіційно і сплачує податки. Однак більшість продовжує працювати в тіньовій зоні. А тому для економіки, підприємств та домашніх господарств, де працюють українці, а також для бюджету держави та самоврядних бюджетів зміни до міграційної політики і зменшення адміністративних перешкод є надзвичайно важливими. Аби ті, хто приїжджають до Польщі і хочуть тут працювати, працювали легально, могли легко знайти офіційну роботу. Бо кожен легально працевлаштований іноземець сплачує податки, а також різні соціальні внески і страхування».
Пйотр Красуський з Міністерства розвитку Польщі застерігає, що якщо Варшава не буде створювати привабливіших умов праці для українців у Польщі, то це робитимуть інші європейські держави.
«На даний час Польща та Україна серед європейських країн є найбільшими резервуарами робочих рук. У нас і в Україні відбувається найбільший відтік працівників до інших держав. Крім того, що зараз розглядають питання скасування віз для українців до ЄС, Німеччина та Франція міркують над тим, аби у середині року впровадити менш жорсткі правила для українців на своїх ринках праці».
