У майстерні порятунку старих речей «ReStare» є старовинні крісла і комоди, кахлі й паркет, австрійські двері й віконні рами, чавунні ванни, дзеркала і люстри. Зазвичай такі речі команда знаходить ледь не на смітнику, розповідає архітекторка, співзасновниця архітектурного бюро «Re+» та засновниця майстерні порятунку «ReStare» Христина Бадзян.
Історія з реставрацією почалась ще чотири роки тому, коли Христина разом з друзями вирішили збирати речі, які хтось хотів викинути. Згодом ця ініціатива переросла у майстерню архітектурного порятунку Restare, де команда щодня рятує зі смітників автентичні цікаві речі архітектурного й інтер'єрного побуту минулого століття. Як розповідає архітекторка, річ забирають, оглядають, оцінюють, а потім вирішують, яку функцію та виконуватиме. Головним своїм завданням команда вважає донести ідею, що стара культура теж може бути сучасною, а речі з історією не можна викидати.
"Стара обдерта нікому не потрібна річ може підсилити інтер'єр в рази більше ніж щось нове, куплене в Епіцентрі, — розповідає Христина і додає. Львів відрізняється від інших міст своєю історією, а точніше тим, що ми бачимо перед очима кожен день — старі речі. Українське суспільство з радянських часів навчили, що все старе є обов'язково погане, його треба викинути, а на його місце купити якусь новинку. Але це неправильно, ми не можемо викидати свою історію".
Один з найцікавіших предметів, який потрапив у майстерню — стілець з дивною підставкою і формою сидіння. Історію походження та використання знахідки в команді з’ясовували методом відгадування.
“У минулому столітті люди дуже часто пастували взуття. Перехожі попросту могли зустріти на вулиці – на площі Ринок чи іншій вуличці – колегу, який напуцовував мешти, а клієнти натомість залишали йому чайові”, – зокрема пояснює засновниця майстерні.
Для того, щоб реставрувати речі не завжди потрібна якась спеціалізована освіта, вважає один з майстрів проєкту Кирило:
“Насправді моя власна історія склалась так, що з дитинства я працював з інструментами, оскільки батько-інженер завжди брав мене зі собою на роботу. Я мав до цього потяг. Але сюди потрапив зовсім випадково. У мене була маленька база, я ніде не вчився спеціалізовано, але мені це подобалось і в голові я розумів, як воно працює. А тут на практиці я зміг це реалізувати й спробувати.
Моя спеціалізація це шиття. Я реставрую крісла уже п'ять років, роблю рюкзаки, сумки тощо. Чим мені подобаються реставрації – тут немає чогось одноманітного”.
Під час заходу, що відбувається у межах Днів європейської спадщини, у ReStare провели майстеркласи з полірування дверної ручки та зняття старих шарів фарби зі старовинних австрійських дверей.
Львів’янин Олександр вперше побував на заході з реставрації: взяв участь у майстеркласі та сам зняв фарбу з австрійських дверей. Чоловік розповідає, що відновленням старих речей цікавиться з дитячих років:
“Збиранням і таким самостійним відновленням я цікавлюся з дитинства. Мій перший досвід реставрації, як мені розповідала мама, стався зі старовинним годинником з маятником моєї сусідки, який я допоміг їй полагодити. Вона мені той годинник подарувала, і так він залишився у нас.
Час від часу я щось намагаюся зібрати. І швидше ми рятуємо речі, бо більшість з них не куплені, а майже взяті зі смітників чи хтось вирішив викинути”.
На заході чоловік встиг придбати абажур на кухню. “У мене є старовинний керамічний патрон. І я думаю, якщо дати старовинний шнур і лампи "едісони", то буде досить гарно і стильно”, – ділиться Олександр.
До слова, майстерня порятунку «ReStare» знаходиться за адресою: вул. Персенківка, 19, 3 поверх.
