Ухвалений рік тому «мовний закон» покращив у дев’яти регіонах статус російської мови. Інші мови набули «особливого статусу» лише на Закарпатті та Буковині, пише "Тиждень".
У серпні минулого року статусу регіональної російській мові надала Одеська міська рада. Те саме зробила й обласна рада. Російську мову регіональною визнала Краснолуцька міськрада (Луганська область). Статусу регіональної російській мові надав і Севастополь. Відповідне рішення ухвалили також Первомайська міська рада (Луганська область) іДонецька та Запорізька обласні ради. Статус регіональної російській мові надала Луганська обласна рада. Аналогічні рішення також ухвалили облради Херсонщини та Дніпропетровщини.
Водночас, Ізмаїльська міськрада закріпила за російською мовою регіональний статус, але відмовила у ньому болгарській мові. Статус регіональної надали російській мові також Харківська, Миколаївська та Херсонська міські ради.
У свою чергу Краматорська міськрада підтримала рішення Донецької облради щодо використання російської мови як регіональної. Однак, згідно з рішенням міськради, у діловодстві як і раніше буде використовуватися державна мова – українська. Харківська обласна рада також ухвалила рішення про надання російській мові статусу регіональної.
Водночас, закарпатські регіонали відмовились надавати статус регіональної угорській мові.
Приморський курортний район Херсонщини також проголосив російську мову регіональною.
У вересні російській мові статус регіональної надала Запорізька міська рада, Луганська міська і Миколаївська обласна. За російську мову як регіональну проголосували й депутати Дніпропетровської міської ради.
Водночас, Берегівська райрада на Закарпатті надала статус регіональної угорській мові.
Російська мова стала регіональною і в Донецьку.
А в селі Біла Церква Рахівського району Закарпаття статус регіональної отримала румунська мова.
Водночас, влада Криму впроваджує мовний закон, але не поспішає визнавати регіональні мови.
У грудні Закарпатська обласна рада визнала особливий статус угорської, румунської та русинської мов.
А в березні цього року румунська мова стала регіональною у с. Опришени Глибоцького району Чернівецької області.
У свою чергу три обласні ради визнали мовний закон не чинним на своїй території.
Зокрема, 16 серпня минулого року Тернопільська обласна рада оголосила Тернопільщину регіоном, де не діє мовний закон. Напередодні Дня Незалежності проти закону про засади мовної політики виступила й Івано-Франківська обласна рада. 9 жовтня це зробила і Львівська облрада, а 23 листопада повторно визнала мовний закон нечинним на території області.
9 жовтня Івано-Франківська обласна рада відхилила протест в. о. прокурора області Володимира Гаврюшенка рішення облради від 23 серпня 2012 року щодо мовного закону. 28 грудня Львівська обласна рада відхилила «мовний» протест прокурора. Водночас, Апеляційний суд підтвердив незаконність рішення Тернопільської облради, яким було скасовано дію закону про засади державної мовної політики на території області.
Проти мовного закону також виступила Ніжинська міська рада (Чернігівська область), яка більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах закону.
23 серпня Івано-Франківська міська рада ухвалила, що мовний закон на території міста не є чинним.
А 10 вересня стало відомо, що чотири райони Луганської області не ухвалюватимуть рішення про надання російській мові статусу регіональної.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект «Про засади державної мовної політики» 3 липня 2012 року.
8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. 10 серпня закон набув чинності.
