Українці допомагали фронту ще у часи Першої світової війни. Взимку напередодні Різдвяних свят 1915 року до кожного січового стрільця персонально надійшов невеликий подарунок від Українського жіночого комітету у Відні.
"Віденські українки накупили різдвяних подарунків для усіх стрільців, нашили синьо-жовтих кокардок і поручили віденським стрільцям щоб се так напакували щоб і як гармата переїде через пакунок, а чоколяді і кокардці всередині нічого не станеться."
Було вислано 1200 пакунків. Опікувався організуванням подарунків для стрільців Іван Боберський. У відповідь на дарунки стрільці через газету "Діло" написали: "Дуже нас утішили різдвяні дарунки а головне синьо-жовта відзнака, яку носим на стрілецькій шапці."
Так виникла перша відзнака Українських Січових Стрільців – синьо-жовта кокарда на мазепинці.
На фото.
Перша стрілецька відзнака, виготовлена у Відні жінками "Українського комітету допомоги пораненим" у кількості 1.000 примірників. Обов'язковою умовою при виготовленні була наявність жовтого кольору в середині відзнаки. Кріпилась на лівій стороні головного убору. Часто служила основою для кріплення різноманітних стрілецьких відзнак, які з'явились пізніше.
